Блог право: СОЦІОЛОГІЯ: РОБОЧИЙ ЗОШИТ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Красноградський коледж

Комунального закладу

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради

СОЦІОЛОГІЯ:

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Красноград – 2020

УДК 378.016: 316 (076.5)

В 76

Укладачка:

Воскобійник Тетяна Олександрівна, викладачка соціально-економічних дисциплін Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, спеціаліст другої категорії

Рецензенти:

Дем’яник Ю. В., викладач соціально-економічних дисциплін Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, спеціаліст вищої категорії, старший викладач

Вакушина С. В., викладачка соціально-економічних дисциплін Красноградського коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради,

спеціаліст першої категорії

В 76 Т. О. Воскобійник Соціологія: робочий зошит для самостійної роботи студентів / Т. О. Воскобійник; Красноградський коледж Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. – Красноград: ФОП Мерзлікін М. М., 2020. –

70 с.

Робочий зошит містить завдання, необхідні для самостійного опрацювання тем, закріплення і розвитку знань, умінь і навичок студентів. Основною метою пропонованого робочого зошита є формування системи базових знань здобувачів освіти як основи для підвищення рівня їхньої загальноосвітньої та фахової підготовки, успішного подальшого засвоєння ними інших соціологічних дисциплін.

УДК 378.016: 316 (076.5)

Затверджено на засіданні навчально-методичної ради

Красноградського коледжу Комунального закладу

«Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Харківської обласної ради

Протокол № 1 від « 14 » січня 2020 року

Голова Л.Д.Котелевська

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА ……………………………………………………………….. ІНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО САМОСТІЇНОЇ РОБОТИ З СОЦІОЛОГІЇ …………………………………………………….	4 6
Тема 1. Соціологія як наука………………………….…………………………	8
Тема 2. Суспільство як соціальна система ………....…………………………	13
Тема 3. Соціальні відносини …………………………………….…………….	17
Тема 4. Економічна соціологія. Соціологія менеджменту та праці…………	20
Тема 5. Політична соціологія …………………..….…………………………..	24
Тема 6. Соціологія права………………………………………………………	27
Тема 7.Соціологія громадської думки…………………………………………	30
Тема 8. Соціологія особистості ………………………………………………...	33
Тема 9.Соціологія сім’ї. Гендерна соціологія………………………………… Тема 10. Соціологія гуманітарної сфери ……………………………………. Тема 11. Методика організації конкретних соціологічних досліджень…… ПІДСУМКОВА ТЕКА………………………………………………………… Питання до модульного контролю…………………………………………… СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ..............................................................	36 39 43 47 47 50
ПІСЛЯМОВА……………………………………………………………………	68
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА……..…………………………………	69

ПЕРЕДМОВА

Об’єктивні цивілізаційні зміни й тенденції розвитку, характерні для світової спільноти в цілому і для України зокрема, складають основу сучасних трансформаційних змін у освіті. Перехід від індустріального виробництва до суспільства, в якому існують інформаційні технології, неможливо здійснювати без модернізації освіти, яка передбачає, перш за все, підвищення рівня її якості через впровадження в життя концепції удосконалення освітньої діяльності. Реалізація соціологічної концепції залежить від обох суб’єктів навчальної діяльності: викладача, який відповідає високим вимогам професіоналізму і має взяти на себе підвищене навчально-методичне навантаження, і студента, який повинен оволодіти методикою поглибленого самостійного навчання і саморозвитку під консультативним керівництвом педагога.

Всі згадані вимоги повною мірою стосуються й процесу викладання та засвоєння основ соціології – науки (навчальної дисципліни), що вивчає суспільство і сприяє утвердженню погляду на нього, як на взаємопов’язане ціле. Сьогодні соціологія зайняла провідне місце серед інших соціогуманітарних дисциплін. У вищих навчальних закладах України відкриваються нові факультети й кафедри соціологічного напряму. Зацікавленість до соціології проявляє й середня школа.

Сучасна соціологічна наука – це гігантська система соціальних знань, дослідницьких технологій, методик, за допомогою яких вона охоплює соціальну реальність, процеси і явища соціального життя, інші соціальні сфери. Ця система невпинно поповнюється новими знаннями.

Освоєння курсу «Соціології» дозволить також оволодіти фундаментальними основами важливих знань, уміннями та навичками

з підготовки й проведення конкретних соціологічних досліджень. Усі вище згадані обставини вимагають постійного удосконалення методичного інструментарію викладання й засвоєння соціологічних знань, актуалізують потребу в спеціальній навчально-методичній літературі.

Робочий зошит для самостійної роботи студентів з соціології сприятиме формуванню суспільної свідомості, підвищенню соціологічної культури, отриманню соціальних знань та здобуттю практичних навичок розв’язання соціальних ситуацій.

ІНСТРУКТИВНО – МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З СОЦІОЛОГІЇ

Самостійна робота – це вид самоосвіти, метою якої є розвиток самостійності як якості особистості та засвоєння студентами професійних знань, формування в них фахових умінь та навичок.

Самостійна робота доповнює, узагальнює та систематизує теоретичний матеріал, розвиває навички роботи з методичними матеріалами, стимулює пізнавальну активність і творчий пошук студентів, підвищує інтелектуальний рівень студента, допомагає оволодіти культурою розумової праці, отримати досвід творчої діяльності, а також сформувати педагогічні вміння при виконанні різних видів робіт.

Методичне керівництво та контроль виконання самостійної роботи студентів здійснює викладач.

Самостійна робота передбачає такі види робіт:

· самостійне опрацювання матеріалів лекцій із подальшим розширенням та поглибленням;

· вивчення окремих тем або питань, що не розглядаються в курсі лекцій;

· аналітичний розгляд наукових публікацій та літературних джерел;

· робота з першоджерелами, користування методичною літературою, знаходження необхідної додаткової інформації;

· конспектування, виокремлення головного;

· користування довідковою літературою та мережею інтернет;

· аргументоване висловлення власної думки на основі отриманої інформації;

· систематизація, класифікація явищ, аналіз і синтез матеріалу, узагальнення та висновки тощо;

· підготовка до семінарських занять;

· підготовка рефератів;

· підготовка презентацій тощо;

Перш ніж розпочати виконання самостійної роботи, студенту, слід ознайомитися з темою самостійної роботи, прочитати план заняття, із запропонованим викладачем списком основної та додаткової літератури.

Переглянувши конспект лекції, звернути увагу на проблемні питання й завдання, запропоновані викладачем, на рекомендовані наукові джерела.

Під час роботи з науковими джерелами, студенту потрібно уважно прочитати текст, усвідомити його логіку, спробувати відділити першочергове від другорядного. Іноді в науковій літературі можна зустріти різні погляди вчених на одну й ту ж проблему. У таких випадках потрібно намагатися чітко сформулювати ці різні погляди, відтворити їх у робочому зошиті. Обовязково студенту потрібно продумати власну відповідь на таке неоднозначне питання, визначити, погляд якого вченого йому імпонує,

а який викликає заперечення, і в мотивувати свої думки.

ТЕМА 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА

Тести

1. В якому столітті соціологія сформувалася як наука?

1) в ХVІІ;

2) в ХVІІІ;

3) в ХІХ;

2. Кого вважають засновником соціологічної науки?

1). І. Канта;

2) Г. Гегеля;

3) О. Конта.

3. Що означає слово "соціологія"?

1) вчення про спільноти;

2) наука про поведінку людини;

3) наука про суспільство.

4. Виберіть правильний варіант відповіді серед наведених. Соціологія – це наука:

1) що досліджує відношення мислення до буття, практичного, пізнавального, ціннісного, етичного та естетичного ставлення людини

до світу;

2) що займається дослідженням політичної системи, політичного життя суспільства, проблем внутрішньої і зовнішньої політики;

3) про закономірності становлення, розвитку і функціонування суспільства, соціальні спільноти, соціальні відносини і соціальні процеси, про механізми і принципи їх взаємодії.

5. Соціальне виникає?

1) коли людина розмірковує про сенс свого життя;

2) коли задовольняє свої життєві потреби;

3) коли поведінка одного індивіда підпадає під вплив іншого або групи незалежно від того, чи присутні фізично індивід або група.

6. Поняття „соціальне” слід вирізняти в широкому та вузькому розумінні. У вузькому розумінні „соціальне”:

1) є тотожним суспільному;

2) означає все те, що належить до суспільства на відміну

від природи;

3) означає аспекти життя, які визначаються становищем людей

у соціальній структурі суспільства, відносинами між індивідами

та соціальними групами.

7. Соціологія має досить складну, багаторівневу структуру.

За яким параметром виокремлюють макросоціологію, мезосоціологію, мікросоціологію?:

1) за рівнем соціологічного знання;

2) за рівнем одержання соціологічного знання;

3) за цілями і завданнями соціологічного дослідження.

8. Мезосоціологія досліджує:

1) закономірності формування і відтворення соціальних груп

і механізми їх функціонування в тих чи інших сферах (галузях) суспільства;

2) загальні закономірності функціонування і розвитку соціуму

як цілого;

3) механізми соціальної поведінки, мотивацію, стимули взаємодії індивідів.

9. Емпірична соціологія спрямована:

1) на збирання фактичного матеріалу, його первинну обробку

і нагромадження, на початковий рівень узагальнення;

2) на глибоке узагальнення і аналіз нагромадженого фактичного матеріалу про соціальне життя;

3) на побудову і удосконалення теорії і методології,

на збагачення самої соціологічної науки.

10. В залежності від цілей соціологічного дослідження виокремлюють:

1) фундаментальну соціологію;

2) емпіричну соціологію;

3) прикладну соціологію;

4) теоретичну соціологію.

Творчі завдання

Завдання 1

Предмет соціології розкривається на двох рівнях: макро- та мікро-. Спробуйте самостійно розібратися і висловити свою думку з приводу того, до якого рівня можна віднести перелічені нижче явища та процеси?

Революція. Міжнаціональний конфлікт. Сварка друзів. Вибори президента держави. Самоврядування студентів. Вивчення соціально-психологічного клімату в групі. Інфляція. Страйк. Боротьба класів. Сімейний конфлікт.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2

Які з нижче наведених тверджень про те, які явища вивчає соціологія, неправильні? Поясніть, чому.

1. Соціальна поведінка людей.

2. Ставлення студентів до навчання.

3. Теорії походження людини.

4. Економічні відносини в суспільстві.

5. Процеси формування політичних партій.

6. Ставлення населення до політичних партій.

7. Соціальне життя людини, спільноти, суспільства.

Завдання 3

Які з поданих нижче соціологічних теорій можна віднести

до галузевих, а які до спеціально-соціологічних?

Соціологія медицини, соціологія натовпу; соціологія конфлікту; соціологія політики; соціологія культури; соціологія міста; соціологія молоді; економічна соціологія; соціологія праці.

________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМА 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА

Тести

1. Хто є автором визначення суспільства як системи відносин між людьми, заснованої на нормах і цінностях?:

1) М.Вебер;

2) Т.Парсонс;

3) Н.Смелзер.

2. Суспільство –це:

1) частина світу, або територія, що має визначені кордони

і користується державним суверенітетом;

2) політична організація даної країни;

3) соціальна організація даної країни, основу якої складає соціальна структура.

3. Які із вказаних ознак, не відносяться до характеристики суспільства?:

1) цілісність;

2) випадковість;

3) територія;

4) спільний ворог.

3. Який стан суспільства аналізує соціальна статика,

як невід’ємна складова соціологічної науки?:

1) стан мінливості;

2) стан урівноваженості;

3) стан розвитку.

5. Кому належить думка про те, що стійкість суспільства досягається завдяки владі, яка забезпечує контроль над усією територією і нав’язує відповідну систему цінностей?:

1) Е.Дюркгейму;

2) Р. Мертону;

3) Е.Шилзу.

6. Суспільство соціалізує кожну людину, кожне покоління людей, включаючи їх до загальної системи зв’язків. Про яку ознаку суспільства йдеться?:

1) територію;

2) автономність;

3) інтегративність.

7. Представники макросоціологічної методологічної стратегії акцентують увагу:

1) на людській поведінці і, відповідно, соціальні процеси пояснюють індивідуальними чи колективними особливостями людей;

2) на соціальній системі та її складових і, відповідно, природу індивідів пояснюють на основі аналізу природи суспільства;

3) на закономірностях формування соціальних груп і механізмах їхнього функціонування в різних сферах суспільства.

8. Яка із вказаних підсистем (сфер) суспільства здійснює загальне керівництво й управління суспільством?:

1) економічна підсистема;

2) соціальна підсистема;

3) політична підсистема.

9. Вкажіть типи суспільства (із наведених) за параметром технологічних переворотів:

1) капіталістичне;

2) постіндустріальне;

3) інтровертивне.

10. Назвіть вченого, який ввів у науковий обіг поняття „постіндустріальне суспільство”:

1) М.Вебер;

2) К.Маркс;

3) Д.Белл.

Творчі завдання

Завдання 1

Наведіть конкретні приклади (з особистого життя, художньої літератури, кінофільмів тощо) різних типів соціальних дій, які мають наведені нижче типи характеру.

1. Цілераціональний.

2. Ціннісно-раціональний.

3. Традиційний.

4. Афективний.

Хто з соціологів так визначав соціальну дію і чому?

Завдання 2

Як розумів Е. Дюркгейм аномію в суспільстві?

Наведіть приклади цього явища з сучасного життя українського суспільства.

Завдання 3

Яка стадія розвитку суспільства, за О. Контом, відсутня на рисунку?

Теологічна

Три стадії розвитку суспільства за

О. Контом

Позитивна

ТЕМА 3. СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ

Тести

1. Соціологія конфлікту вивчає:

1) соціальну природу та сутність конфліктів;

2) типологію конфліктів та їх класифікацію;

3) способи подолання та механізми управління конфліктами.

2.Соціальний конфлікт – це:

1) збройне зіткнення;

2) протистояння різних політичних сил;

3) зіткнення різних соціальних суб’єктів.

3. Хто з соціологів Нового часу є автором концепції антагоністичних та неантагоністичних конфліктів?:

1) О.Конт;

2) К.Маркс;

3) Г.Зіммель.

4. Хто з соціологів є автором концепції багатостороннього соціального конфлікту?:

1) К.Маркс;

2) Г.Зіммель;

3) Р.Дарендорф.

5. В рамках якого теоретичного напряму соціології стверджується, що соціальний конфлікт – це аномалія в розвитку суспільства?:

1) символічний інтеракціонізм;

2) конфліктологія;

3) структурний функціоналізм.

6. Хто з соціологів ХХ ст. розробив концепцію позитивних функцій соціальних конфліктів?:

1) Т.Парсонс;

2) Л.Козер;

3) П.Бурд’є.

7. Назвіть автора твердження про те, що для перетворення конфлікту на реальність його треба виділити:

1) Т.Парсонс;

2) Л.Козер;

3) Р.Дарендорф.

8. Конфлікти, які неможливо вирішити в рамках існуючої соціальної системи, називаються:

1) непримиренними;

2) антагоністичними;

3) неантагоністичним.

9. Яке з соціальних явищ стимулювало розробку Г.Зіммелем концепції тристороннього соціального конфлікту?

1) зростання чисельності соціальних груп;

2) демократизація сучасних йому держав;

3) бюрократизація механізму державного управління.

10. Який з конфліктів є потенційно найбільш гострим?

1) конфлікт цілей;

2) конфлікт ресурсів;

3) конфлікт цінностей.

Творчі завдання

Завдання 1

Впишіть у пусті клітини схеми основні форми соціальної взаємодії, відібравши їх з наведеного нижче переліку.

Конкуренція, асиміляція, кооперація, суспільні рухи, конфлікт, невпевненість,

Форми взаємодії

Завдання 2

Чи може конфлікт бути позитивним? Якщо так, то поясніть чому

і наведіть приклади.

_______________________________________________________________

Завдання 3

Спираючись на соціологічні методи вивчення конфліктів, спробуйте дати характеристику останнього конфлікту у Вашій студентській групі.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМА 4. ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ. СОЦІОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПРАЦІ

Тести

1.Економічна соціологія виникла:

1) у 90-х рр. ХІХ ст.;

1) на поч. 20-х рр. ХХ ст.;

2) в середині 50-х рр. ХХ ст.

2. Недооцінка якого фактору “чистою економікою” стимулювала появу економічної соціології ?

1)людського фактору;

2)виробничого фактору;

3)політичного фактору.

3.Чим обумовлені широкі пізнавальні можливості економічної соціології?

1) її синтезованістю;

2) її інтегральністю;

3) її вузько направленістю;

4) деперсоналізованою формою вивчення сфери економіки.

4. Яка із вказаних парадигм більш точно і повно розкриває точки стикання і взаємопроникнення економічної і соціальної сфер життя?

1) поведінкова;

2) економічного лібералізму;

3) історично-порівняльна.

5. Особливість об`єкта економічної соціології полягає в тому, що:

1) вивчаються взаємозв’язки між економікою і суспільством;

2) досліджується окремо взята тенденція у сфері економіки та суспільства;

3) досліджуються механізми, які породжують і регулюють взаємозв’язки між економікою і суспільством.

6. До якого виду категорій економічної соціології можна віднести: соціальний механізм розвитку економіки, економічна поведінка, економічна культура?

1) до загальносоціологічних ;

2) до загальнонаукових ;

3) до специфічних;

7. Над обгрунтуванням предмета економічної соціології працювали такі вчені, як:

1) Р. Оуен;

2) Т. Парсонс;

3) К. Поланьї;

4) В. Зомбарт.

8. Хто розробив теорію соціальних інститутів та сформулював їхню роль у регулюванні економіки?

1) Е. Дюргейм;

2) М. Вебер;

3) О. Конт.

9. Кому належить теза про те, що економічна наука повинна стати наукою про поведінку людей щодо матеріальних засобів існування?

1) Т. Веблену;

2) Е. Дюргейму;

3) М. Веберу.

10. Хто із соціоекономістів одним із перших займався аналізом ролі довіри в економіці?

1) О. Конт;

2) Г. Спенсер;

3) Г. Зіммель.

Творче завдання

Завдання 1

Яким чином, економічна соціологія може впливати на оточення? Наведіть приклади позитивного та негативного впливу на зовнішнє середовище.___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2

Визначте цілі політичних, економічних, соціально-культурних інститутів, держави, права, релігії, сім’ї.

Завдання 5

Покажіть на прикладі одного з соціальних економічних інститутів українського суспільства, чим розрізняються латентні та явні функції цього інституту, назвіть їх.

ТЕМА 5. ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ

Тести

1. Що означає поняття легітимності влади?:

1) законність влади;

2) переконаність підвладних у законності влади;

3) порядність влади.

2. Харизма – це:

1) особливий дар, який має людина, що володіє владою;

2) ритуал вступу людини на владну посаду;

3)професійний одяг представників суддівських органів влади.

3. Як називається тип легітимності, який виник внаслідок віри підвладних в фахові якості тих, хто має владу?

1) демократична;

2) харизматична;

3) технократична.

4. Як називається тип легітимності влади, яка узгоджується

з уявленнями підвладних про бажаний соціальний порядок?:

1) технократична;

2) ідеологічна;

3) харизматична.

5. Однією з важливих функцій груп інтересів за Г. Алмондом

є артикуляція інтересів. Артикуляція інтересів – це:

1) узгодження інтересів;

2) мобілізація інтересів;

3) перетворення масових вимог у чіткі формулювання та гасла.

6. Однією з важливих функцій партій є агрегування соціальних інтересів. Агрегування інтересів – це:

1) узгодження інтересів;

2) мобілізація інтересів;

3) перетворення масових вимог у чіткі формулювання та гасла.

7. Яке міркування є правильним?:

1) всі партії висувають мету – боротьбу за державну владу;

2) всі партії мають колективне фіксоване членство;

3) всі партії беруть участь у виборах до парламенту.

8. Якою є основна функція таких громадських організацій

як профспілки?:

1) соціальний захист працівників;

2) протидія роботодавцям;

3) боротьба з урядом.

9. Як називається ухиляння від голосування на виборах?:

1)абсентеїзм;

2) пасивність;

3) байдужість.

10. Виокреміть ознаки держави як головного інституту політичної системи:

1) парламентська республіка;

2) видання законів;

3) символи (герб, прапор, гімн), податкова система;

4) багатопартійність.

Творче завдання

Завдання 1

Заповніть пусті клітини назвами суспільних санкцій і дайте пояснення до цієї схеми:

Санкції

Формальні

Позитивні

Завдання 2

Опишіть прояв соціального політичного контролю, з яким зіткнулась людина, на прикладі Вашого особистого життя чи художнього твору.________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМА 6. СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА

Тести

1. Соціальна норма – це:

1) вимоги, побажання і очікування відповідної поведінки,

яка схвалюється суспільством;

2) правила поведінки, зазначені у карному кодексі;

3) норми поведінки неформальних або корпоративних груп.

2. Правова норма – це:

1) вимоги, побажання і очікування відповідної поведінки,

яка схвалюється суспільством;

2) правила поведінки зазначені у карному кодексі;

3) норми поведінки неформальних або корпоративних груп.

3. Що з переліченого не входить до складу норми права?:

1) звичаї;

2) традиції;

3) політичні переконання.

4. Практичний прояв соціальної девіації – це:

1) поведінка, що не відповідає суспільним цінностям і нормам,

як моральним, так і правовим;

2) зростання рівня безробіття;

3) невдоволення населення країни політичним курсом її керівництва.

5. Аномія – це:

1) масові заворушення, страйки, акції протесту;

2) небажання значної частки населення голосувати на виборах

за певного кандидата або політичну силу.

3) стан суспільства, в якому значна частина його членів, знаючи про існування зобов’язальних норм, ставиться до них негативно, або байдуже.

6. У якому випадку вбивство не може вважатись соціальною девіацією?:

1) навмисне вбивство з метою пограбування;

2) вбивство, скоєне на замовлення;

3)загибель військовослужбовців під час бойових дій;

4) вбивство мирних жителів військовослужбовцями окупаційної армії.

7. Який характер має ставлення до девіації в плюралістичному суспільстві?

1) будь – які оцінки або критика поведінки відсутні і, навіть, неприпустимі;

2) вчинок, або, навіть явище, які можуть сприйматись як девіантна поведінка з погляду однієї людини, і як норма з точки зору іншої;

3) будь – який прояв девіації повинен засуджуватись

і переслідуватись.

8. Девіантна поведінка частіше зустрічається в:

1) у кризові періоди розвитку суспільства;

2) у періоди суспільно-політичної та економічної стабільності.

3) у періоди бурхливого розвитку суспільства.

9. До якої теорії відноситься твердження про те, що девіація – це результат розриву між цілями суспільства та схвалюваними засобами їх досягнення?:

1) теорія «навішування ярликів»:

2) теорія аномії;

3) культурологічна теорія.

10. На що наголошують сучасні соціологічні теорії девіації?:

1) на екологічних проблемах – забрудненні навколишнього середовища, виснаженні природних ресурсів тощо;

2) на критиці існуючого соціального устрою, і наполягають

на необхідності перетворення не окремих людей, а суспільства

в цілому;

3) причинах соціальних девіацій вбачають у минулому посттоталітарних країн і наголошують на необхідності демократичної модернізації їх суспільств.

Творче завдання

Завдання 1

Дайте характеристику специфічних методів здійснення соціального контролю, що використовуються судами, прокуратурою, в’язницями. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6

Опишіть прояв соціального контролю, з яким стикається людина,

на прикладі з Вашого особистого життя чи художнього твору. _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМА 7. СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

Теcти

1. За типами суб’єктів соціальних зв’язків виокремлюють такі види соціальних зв’язків:

1) економічні;

2) міжособистісні;

3) міжгрупові;

4) формальні.

2. Який вислів найбільш точно відбиває сутність опосередкованих зв’язків?:

1) це зв’язки, які виникають внаслідок міжособистнісного спілкування індивідів;

2) це зв’язки, які здійснюються через посередництво інших індивідів, речових предметів, формальних та неформальних правил,

які регламентують соціальну систему;

3) це зв’язки, які здійснюються через адміністрацію.

3. Вага яких соціальних зв’язків збільшується у ході розвитку, ускладнення соціальної системи?

1) безпосередніх;

2) опосередкованих;

3) двосторонніх.

4. Як називається система функцій, властивих окремим елементам соціального інституту?

1) рольова структура інституту;

2) організація інституту;

3) розподіл функцій.

5. Рольова структура соціального інституту носить характер:

1) знеособлений;

2) особистісний;

3) надособистісний.

6. Явище неефективного задоволення соціальним інститутом потреб, які викликали його появу, має назву:

1) дисфункціональності;

2) деінституціоналізації;

3) деградації.

7. Що означає поняття статусу в системі соціального інституту?:

1) місце в ієрархії ролей, властивих інституту;

2) повага з боку індивідів, які задіяні у функціонуванні даного інституту;

3) зв’язки з позаінституціональними соціальними групами.

8. Процес становлення соціальних інститутів має назву:

1) функціоналізація суспільства;

2) інституціоналізація;

3) дезорганізація.

9. Розпад соціальних інститутів називається:

1) деінституціоналізацією;

2) дисфункціональністю;

3) деструкцією.

10. Яке явище виступає проявом деградації суспільства?:

1) становлення соціальних інститутів;

2) формалізація соціальних зв’язків;

3) розпад соціальних інститутів.

Творче завдання

Завдання 1

На алмазному ринку провідне місце належить південноафриканській компанії «Де Бірс». Однак, у 1990 р. ряд країн, що видобувають дорогоцінне каміння, зокрема Австралія, Ангола, Конго, відмовились продавати свої необроблені алмази через компанію «Де Бірс». Крім того, ситуація загострилася кампанією громадськості проти торгівлі контрабандною сировиною, видобутою в зоні воєнних конфліктів та закликом бойкотувати «криваві камені». Громадськість звинувачує «Де Бірс» у скуповуванні таких алмазів.

Чи існує, на Ваш погляд, перспектива вирішення проблеми шляхом переговорів, чи у даній ситуації треба віддати перевагу одностороннім діям учасників алмазного ринку? Чому?

Завдання 2

Перелічіть соціальні процеси, визначені Р. Парком і Е. Берджесом. Дайте пояснення до кожного з процесів.

ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

Тести

1. Як сучасна соціологія трактує сутність людини?

1) як біологічну;

2) як біосоціальну;

3) як інформаційну.

2. Поняття індивіда віддзеркалює:

1) сукупність відмінностей людини від інших людей;

2) входження людини в соціальні спільноти;

3) біосоціальну сутність людини.

3. Поняття індивідуальності віддзеркалює:

1) сукупність відмінностей людини від інших людей;

2) входження людини в соціальні спільноти;

3)біологічну сутність людини.

4. Що означає поняття соціальної ролі?

1) біосоціальну сутність людини;

2) потребу людини у приналежності до колективу;

3) функцію, яку людина відіграє у соціальному середовищі.

5. В чому проявляється соціальна якість індивіда

на виробництві?:

1) у вмінні докласти найменших зусиль до виконання виробничого завдання;

2) у здатності виконати завдання без спілкування з іншими членами колективу;

3) у здатності запропонувати інноваційні шляхи підвищення виробництва.

6. Яке з зазначених явищ може бути наслідком втрати соціальних якостей значною кількістю членів суспільства?:

1) зростання матеріального добробуту членів суспільства;

2) втрата потенціалу та темпів економічних інновацій;

3) знецінення національної валюти.

7. Які чинники соціального статусу є природними?

1) етнічність;

2) раса;

3) адміністративна посада;

4) освіта.

8. Які чинники соціального статусу є соціальними (набутими)?:

1) раса;

2) адміністративна посада;

3) вік;

4) освіта.

9. Які чинники соціального статусу більш вагомі у сучасному суспільстві?:

1) природні;

2) соціальні;

3) різниця відсутня.

10. Що означає поняття статусного набору?

1) сукупність символів певного соціального статусу людини;

2) сукупність соціальних ролей, які грає індивід;

сукупність посад, які обіймає індивід.

Творчі завдання

Завдання 1

У наведеній нижче схемі деякі інститути соціалізації не вписані. Заповніть пусті клітини назвами тих соціальних інститутів, яких не вистачає.

Інститут соціалізації

сім’я

школа

колектив

культура

Завдання 2

Розташуйте наведені нижче потреби людини відповідно до ієрархії

у піраміді за концепцією А. Маслоу.

1. Потреба у розвитку особистості	8. Потреба у безпеці існування	15. Потреба у службовому зростанні
2. Потреба у диханні	9. Потреба у турботі, опіці	16. Потреба у житлі
3. Потреба у творчому самовираженні	10. Потреба у впевненості в завтрашньому дні	17. Потреба у стабільності умов життя
4. Потреба у гармонії	11. Потреба у реалізації здібностей	18. Потреба у компетентності
5. Потреба у знаннях	12. Потреба у розумінні	19. Потреба у статусі
6. Потреба у красі	13. Потреба у повазі	20. Потреба в одязі
7. Потреба у їжі	14. Потреба у визнанні	21. Потреба у спілкуванні

ТЕМА 9. СОЦІОЛОГІЯ СІМ Ї. ГЕНДЕРНА СОЦІОЛОГІЯ

Тести

1. Соціологічна наука зосереджує увагу на внутрішньому світі сім’ї, коли розглядає сім’ю:

1) як малу соціальну групу;

2) як соціальний інститут;

3) як історично конкретну систему взаємин між чоловіком і жінкою, між батьками і дітьми.

2. Соціологічна наука зосереджує увагу на зовнішніх зв’язках сім’ї, коли розглядає сім’ю:

1) як малу соціальну групу;

2) як соціальний інститут;

3) як історично конкретну систему взаємин між чоловіком і жінкою, між батьками і дітьми.

3. Сім’я з одним чоловіком та кількома дружинами називається:

1) полігінією;

2) поліандрією;

3) моногамною.

4. Сім’я з однією дружиною та кількома чоловіками називається:

1) полігінією;

2) поліандрією;

3) моногамною.

5. Сім'я, що складається із представників двох поколінь (батьків та їхніх дітей), називається:

1) полігамною;

2) нуклеарною;

3) розширеною.

6. Сім'я, що складається із представників більш ніж двох поколінь, називається:

1) нуклеарною;

2) розширеною;

3) полігінійною.

7. За формою шлюбу виокремлюють сім’ї:

1) полігамні;

2) неолокальні;

3) екзогамні;

4) моногамні.

8. За просторово-територіальною локалізацією виокремлюють сім’ї:

1) патрилокальні;

2) неолокальні;

3) патрилінійні;

4) егалітарні.

9. За складом та кількістю членів сім’ї виокремлюють сім’ї:

1) розширені;

2) прості нуклеарні;

3) моногамні;

4) егалітарні.

10. За кількістю батьків виокремлюють сім’ї:

1) розширені;

2) повні;

3) неповні;

4) прості нуклеарні.

Творчі завдання

Завдання 1

Визначте політичні, економічні, соціально-культурні цілі інституту сім’ї.___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2

Охарактеризуйте гендерну політику родини, держави.

ТЕМА 10. СОЦІОЛОГІЯ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ

Тести

1. Основні засади соціології культури розробляли

і формулювали:

1) Е. Бьорк;

2) Ф. Енгельс;

3) П. Сорокін;

4) Е.Дюркгейм

2. Ключовими поняттями соціології культури є:

1) сегрегація;

2) цивілізація;

3) етноцентризм;

4) інституціоналізація.

3. Головні ознаки культури полягають у тому, що вона:

1) є статичною;

2) передається біологічно;

3) засвоюється за допомогою комунікації;

4) надає відчуття належності до ширших спільнот.

4. З огляду на особливості окремих соціальних груп розрізняють такі різновиди культури суспільства:

1) елітарна;

2) контркультура;

3) народна;

4) домінантна.

5. Сучасна соціологія розуміє поняття ”цивілізація” як:

1) суспільство з певною сукупністю цінностей, збагачуваних

в процесі соціального і культурного прогресу;

1) частина культури;

2) рівень розвитку культури суспільства.

6. Культурний релятивізм характеризується прагненням:

1) оцінювати інші культури з позицій своєї власної культури;

1) зрозуміти культуру на основі її власних цінностей;

2) розглядати культуру власного народу у якості загального еталону;

3) осягнути культуру в її власному контексті і, як єдине ціле.

7. Культура, як суспільний феномен, забезпечує збереження відносної цілісності суспільства. Про яку функцію культури йдеться?:

1) світоглядну (гносеологічну);

1) регулятивну;

2) експресивну.

8. Більшість соціологів розташовує на горизонталі соціального простору такі складові культурної статики:

1) мова;

2) суперкультура;

3) поняття;

4) контркультура.

9. Серед перерахованих визначень найбільш широким є поняття:

1) духовне життя;

2) духовна культура;

3) суспільна свідомість.

10. Автором багатовимірної парадигми, в якій синтезовано статику і культурну динаміку, є:

1) О. Конт;

2) Г. Спенсер;

3) Р. Мертон;

4) Д. Гобс;

Творчі завдання

Завдання 1

Розподіліть наведені нижче поняття за ознакою матеріальної і духовної культури:

– засоби виробництва;

– житло, предмети побуту;

– храми і монастирі;

– засоби пересування і зв’язку;

– бібліотеки, книги, музеї, театри;

– мова;

– мистецтво;

– міфи і релігія;

– моральні, соціальні норми.

Завдання 2

У запропонованій схемі пропущено деякі типи культури. Заповніть пропущені місця в схемі назвами відповідних типів культури.

Масова культура

Національна культура

Народна культура

Контркультура

ТЕМА 11. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ КОНКРЕТНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Тести

1. Соціологічне дослідження – це:

1) система знань та навичок, що дозволяє професійно займатися соціологією;

2) система логічно послідовних методологічних, методичних

та організаційно-технічних процедур;

3) система параметрів майбутнього соціального об’єкта.

2. Який із соціологічних підходів до вивчення і пояснення різних соціальних фактів передбачає аналіз поведінки з точки зору

її значимості для людей як особистостей?:

1) демографічний;

2) психологічний;

3) культурологічний.

3. Які види соціологічного дослідження виокремлюють

за їхньою загальною спрямованістю?:

1) емпіричні;

2) описові;

3) теоретичні;

4) трендові.

4. Метою розвідувального (пошукового) дослідження є:

1) отримання додаткової інформації, уточнення формулювання проблеми, завдань і гіпотез;

2) отримання емпіричних відомостей, які б давали відносно цілісне уявлення про досліджуване явище;

3) з’ясування причин, що зумовили виникнення досліджуваного явища.

5. Аналітичне дослідження має на меті:

1) не тільки описати складові явища, що досліджується, а й з’ясувати причини, які зумовили його виникнення;

2) отримати емпіричні відомості, які б давали відносно цілісне уявлення про досліджуване явище;

3) отримати додаткову інформацію, уточнити формулювання проблеми, завдань, гіпотезу на прикладі обстеження невеликої сукупності об’єктів.

6. Із чого потрібно починати соціологічне дослідження?:

1) із зібрання соціологічної інформації;

2) із теоретичного і методологічного обґрунтування соціологічного дослідження;

3) із розробки чіткої системи розподілу праці між представниками дослідницького колективу.

7. Які процедури не включає теоретико-методологічна частина програми соціологічного дослідження?:

1) формування й обґрунтування проблеми дослідження;

2) визначення об’єкта і предмета дослідження;

3) вибір методів дослідження;

4) визначення генеральної та вибіркової сукупностей.

8. Найбільш поширеним методом соціологічного дослідження є:

1) аналіз документів;

2) соціологічне опитування;

3) спостереження.

9. Завдяки якому вченому метод вибірки отримав визнання як одного з провідних методів соціологічного дослідження?:

1) Дж. Геллапу;

2) Н. Смелзеру;

3) П. Сорокіну.

10. Відберіть із наведених понять ті, які допомагають повноцінно осягнути суть методу вибірки:

1) генеральна сукупність;

2) вибіркова сукупність;

3) соціальний факт;

4) проблемна ситуація.

Творчі завдання

Завдання 1

Підберіть до кожного терміна відповідне визначення.

Тип інтерв’ю	Пояснення
1. Інтерв’ю фокусоване	Спілкування інтерв’юера віч-на-віч в індивідуальній бесіді з респондентами
2. Індивідуальне інтерв’ю	Інтерв’ю, що розраховане на отримання глибинної інформації від респондента
3. Панельне інтерв’ю	Збір інформації шляхом бесіди інтерв’юера і респондента за конкретними запитаннями
4. Вільне інтерв’ю	Бесіда з опитуваним через жорстко зафіксовані запитання
5. Глибинне (клінічне) інтерв’ю	Процес багаторазового інтерв’ювання одних і тих самих респондентів з тих самих запитань через певний проміжок часу
6. Стандартизоване інтерв’ю	Бесіда з особою без деталізації або твердої послідовності запитань

Завдання 2

Підберіть до кожного терміна зліва його визначення у правій колонці.

Термін	Визначення
1. Вибірка багатоступенева	Вибір респондентів для опитування, відбувається за бажанням, доступністю
2. Вибірка стихійна	Вибірка, що ґрунтується на поетапному виборі об’єктів
3. Вибірка випадкова (ймовірна)	Вибірка сформована на основі статистичних даних про соціально-демографічні характеристики елементів генеральної сукупності
4. Вибірка квотна	Вибір елементів генеральної сукупності відбувається за допомогою таблиці випадкових чисел, які забезпечують усім елементам, що вивчаються, однакову можливість попадання у вибіркову сукупність

ПІДСУМКОВА ТЕКА

Питання для модульного контролю з навчальної дисципліни соціологія

1) Поняття, сутність, предмет та об’єкт вивчення соціології як науки.

2) Головні функції соціології та їх характеристика.

3) Структура соціологічної системи знань.

4) Поняття, сутність та характерні риси соціологічних законів.

5) Види та структурні рівні соціологічних законів.

6) Соціологічні категорії: поняття, особливості. Центральна категорія соціології.

7) Методологічні категорії соціології, що розкривають сутність соціальних зв’язків.

8) Методологічні категорії соціології, що розкривають зміст соціальних спільнот.

9) Методологічні категорії соціології, що розкривають сутність соціальних процесів.

10) Методологічні категорії соціології, що розкривають сутність соціального розвитку.

11) Методологічні категорії соціології, що розкривають характер використання соціологічних знань у практиці суспільного життя.

12) Процедурні соціологічні категорії.

13) Місце соціології в системі соціальних та гуманітарних наук.

14) Розкрити внесок О. Конта у розвиток світової соціології.

15) Розкрити внесок Г. Спенсера у розвиток світової соціології.

16) Розкрити внесок К. Маркса у розвиток світової соціології.

17) Розкрити внесок Е. Дюркгейма у розвиток світової соціології.

18) Розкрити внесок М. Вебера у розвиток світової соціології.

19) Розкрити внесок Г. Спенсера у розвиток світової соціології.

20) Розкрити внесок Т. Парсонса у розвиток світової соціології.

21) Розкрити внесок Р. Мертона у розвиток світової соціології.

22) Розкрити внесок Дж. Хоманса у розвиток світової соціології.

23) Розкрити внесок Е. Фромма у розвиток світової соціології.

24) Розкрити внесок Дж.-Г. Міда у розвиток світової соціології.

25) Розвиток української соціологічної думки у ХVIII-XIX століттях.

26) Розвиток української соціологічної думки у XX столітті.

27) Розвиток української соціологічної думки на сучасному етапі.

28) Соціологічні дослідження: поняття, сутність, типологія.

29) Програма соціологічного дослідження: поняття та структура.

30) План соціологічного дослідження: поняття та різновиди.

31) Аналіз соціологічних даних: поняття та складові.

32) Надійність соціологічної інформації.

33) Поняття, сутність, соціологічна структура особистості.

34) Процес становлення особистості.

35) Соціалізація особистості: сутність, етапи, стадії, моделі.

36) Шляхи взаємодії особистості і суспільства.

37) Суспільство як предмет соціологічного аналізу.

38) Соціальний статус – головний елемент соціальної структури суспільства.

39) Соціальна роль – головний елемент соціальної структури суспільства.

40) Соціальна стратифікація сучасного суспільства.

41) Соціальна мобільність сучасного суспільства.

42) Соціальні зв’язки, взаємодії, відносини та інститути.

43) Поняття, сутність, характеристики та функції культури.

44) Основні елементи культури та їхні характеристики.

45) Типологізація культурної картини світу.

46) Основні закономірності культурного життя суспільства.

47) Економічна соціологія: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

48) Соціологія праці та зайнятості: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

49) Соціологія управління: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

50) Соціологія конфлікту: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

51) Соціологія політики: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

52) Соціологія права: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

53) Соціологія громадської думки: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

54) Соціологія масових комунікацій: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

55) Гендерна соціологія: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

56) Соціологія молоді: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

57) Соціологія сім’ї: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

58) Соціологія освіти: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

59) Соціологія медицини: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

60) Соціологія релігії: поняття, предмет, об’єкт, основні проблеми.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

АБСТРАГУВАННЯ — теоретичний метод — сходження від конкретного

до абстрактного, від емпіричного до теоретичного.

Цей метод має такі форми:

1) А. за допомогою відволікання — розгляд окремих рис або властивостей об'єкта (без зв'язку з іншими й об'єктом в цілому);

2) А. за допомогою ототожнення (вивчення об'єкта на підставі обмеженого набору його ознак, що с певним спрощенням і огрубленням об'єкта);

3)А. за допомогою ідеалізації (розумове конструювання ідеальних об'єктів) [3].

АВТОРИТЕТ — установлене й узаконене право керувати діями

і поведінкою інших людей [3].

АГЕНТИ ВТОРИННОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ — представники адміністрації школи, ВНЗ, армії, підприємства, партій, засобів масової інформації та ін [10].

АГЕНТИ ПЕРВИННОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ — люди, які є найближчим оточенням особи (батьки, родичі, друзі) [11].

АГЕНТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ — певні особи, які навчають людину культурним нормам і допомагають засвоювати соціальні ролі [2].

АНОЙЯ — такий стан суспільства, за якого значна частина його членів, знаючи про існування обов'язкових суспільних норм, ставляться до них негативно або байдуже [2].

БУНТ — форма масової поведінки, яка означає ряд стихійних форм колективного протесту: масового хвилювання, повстання. Б. означає непокору офіційній владі. Причиною його виникнення є масове невдоволення чимось (умовами життя і праці, гнітом, поганим ставленням тощо), або кимось (найчастіше керівництвом) [10].

БЮРОКРАТІЯ — офіційні особи, посади яких утворюють ієрархію, вони відрізняються формальними правами й обов'язками, що визначають їх дії

і відповідальність [11].

ВИСХІДНА СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ — соціальний підйом, рух індивіда чи соціальної групи у соціальній ієрархії [9].

ВЛАДА — це взаємодія, яка ґрунтується на нерівності індивідів, коли одна особа може примушувати одну чи кілька осіб до певних дій, незалежно від їхнього бажання, а іноді й всупереч йому [7].

ВТОРИННА МОДЕРНІЗАЦІЯ (її ще називають "навздогінна модернізація") пов'язана із індустріалізацією країн, що розвиваються. Головною відмінністю Б. м. від первинної є та, що вона відбувається вже

за умов існування зрілих соціально-економічних і культурних взірців, якими

є так звані розвинуті країни [9].

ГЕНДЕР — сукупність соціальних характеристик статі [7].

ГЕНЕРАЛЬНА СУКУПНІСТЬ — всі соціальні об'єкти, які є предметом вивчення у межах, окреслених програмою конкретного соціологічного дослідження [7].

ГРОМАДСЬКА ДУМКА — це сукупність поглядів індивідів щодо певної проблеми, яка стосується інтересів певної групи людей [5].

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА — поведінка, що не узгоджується суспільними нормами, не відповідає очікуванням групи або суспільства

у цілому [5].

ДЕЛІНКВЕНТНА ПОВЕДІНКА — поведінка, яка зумовлена наявністю систем цінностей і норм, які відхиляються від тих, які домінують

у суспільстві, при цьому індивід, який сприйняв делінквентну культуру, визначає свою поведінку як правильну [8].

ДЕМОГРАФІЯ — наука про населення, яка вивчає його чисельність, склад, структуру, розподіл на території, а також зміну цих об'єктів у часі [6].

ДЕРЖАВА — форма політичної організації суспільства, основне знаряддя політичної влади; орган управління суспільною структурою, формами власності і пов'язаною з нею структурою виробництва [6].

ДОМІНУЮЧА КУЛЬТУРА — сукупність цінностей, вірувань, традицій

і звичаїв, якими керується більшість членів суспільства [4].

ЕЙДЖИЗМ — вікова дискримінація, які ґрунтується на переконанні,

що певні вікові категорії є гіршими за інші [4].

ЕКЗОГАМІЯ — це правила, які забороняють укладення шлюбу всередині певної суспільної групи. Як правило, забороняється вступати у подружні зв'язки з членами своєї родини [2].

ЕКСПЕРИМЕНТ — один із методів отримання соціологічної інформації про кількісні і якісні зміни показників діяльності й поведінки об'єкта, внаслідок дії на нього певних факторів (змінних), якими можна керувати і які можна контролювати [2].

ЕЛІТА — коло людей, які мають високе суспільне становище, обумовлене особливими професійними, особистісними якостями і досягненнями,

або також таких, що отримали свій статус у спадщину або за рахунок просування в межах закритої елітної групи [4].

ЕНДОГАМІЯ — це правила, за яких подружнього партнера варто обирати всередині певних суспільних груп (клас, раса, каста, віровизнання, національність, плем'я тощо) [3].

ЕТНІЧНА ГРУПА — це частина суспільства, члени якої вважають (або інші так вважають щодо них), що спільним для них усіх є їхнє походження, культура і що вони беруть участь у спільній діяльності [1].

ЕТНОС — тип культурної спільноти, яка приділяє значну увагу спільному походженню та історичній долі і вирізняється з-поміж інших подібних спільнот однією або кількома культурними особливостями: релігією, звичаями, мовою тощо[1].

ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ — це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає походження, суть, функції і загальні закономірності розвитку етносів,міжетнічні взаємини та розробляє основні методологічні принципи

їх досліджень [12].

ЕТНОЦЕНТРИЗМ — тенденція оцінювати звичаї, норми і цінності інших культур, з позиції сприйняття власної культури як центральної і безумовно правильної [12].

ЗВИЧАЇ — це схвалювані суспільством масові взірці дій, які рекомендується виконувати [11].

ІДЕАЛЬНИЙ ТИП — теоретична конструкція, схема, яка спочатку створюється в уяві дослідника, а потім співвідноситься з емпіричною реальністю. Категорія запропонована М. Вебером [4].

ІДЕНТИФІКАЦІЯ — соціально-психологічний процес ототожнення індивідом себе з певною людиною, соціальною групою чи спільнотою,

що допомагає індивіду оволодівати різними видами соціальної діяльності, набувати певні соціальні статуси і ролі, засвоювати і перетворювати норми

і цінності [8].

ІДЕОЛОГІЯ — система філософських поглядів та ідей, які відображають ставлення їх членів до дійсності, один до одного, способи засвоєння цієї дійсності і її перетворення, відповідно до ідеалів цього суспільного руху, стійка, спадкоємна і виконує соціальну функцію, виробляючи певному суспільному рухові тип мислення, поведінки і програми соціальної дії [6].

ІНДИВІД — це окрема людина, одиничний представник людського роду [7].

ІННОВАЦІЯ – цей термін включає в себе два поняття: відкриття і винахід. Відкриття — це сприйняття багатьма людьми нових, раніше невідомих аспектів реальності. Відкриття примножує знання, воно завжди додає до культури щось нове. Винахід — це нова комбінація вже відомих елементів, наприклад, комбінація парового двигуна і візка привела до винаходу паротяга [9].

ІНСТИТУТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ — установи, які впливають на процес соціалізації, спрямовують його. Вони розвивають особистість, розширюють

її знання про світ, її розуміння того, якою є бажана і небажана соціальна поведінка [10].

ІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЯ — це заміна спонтанної й експериментальної поведінки на передбачувану поведінку, яка очікується, моделюється, регулюється. Існує також трохи ширше розуміння цього терміна, суть якого полягає у тому, що в певний історичний період ті країни, які раніше були менш економічно розвинуті, можуть почати інтенсивний розвиток своєї економіки, форсуючи зміну технологічного укладу [10].

КАСТА — замкнена соціальна група. Існують практично нездоланні бар'єри: людина не може змінити К. у якій вона народилася, не дозволяються і шлюби представників різних К [12].

КОЛЕКТИВНІ УЯВЛЕННЯ (термін Е. Дюркгейма) — спільні уявлення

та моральні установки, які виступають у ролі єднальної сили в суспільстві [5].

КОМУНІКАЦІЯ — це процес, за допомогою якого люди передають один одному інформацію, ідеї, думки [3].

КОНСЕНСУС (термін, запроваджений О. Контом) — узгодженість дій основних соціальних спільнот та інститутів суспільства [6].

КОНТРКУЛЬТУРА — це різновид субкультури, який не просто відрізняється від домінуючої культури, але протистоїть їй, принципово

не сприймаючи пануючих у суспільстві цінностей [4].

КОНФОРМІЗМ — некритичне сприйняття і наслідування пануючих думок, норм, традицій, принципів і стереотипів масової свідомості [2].

КОНЦЕПЦІЯ — система взаємопов'язаних поглядів на певні явища і процеси; спосіб їх розуміння і трактування; головна ідея певної теорії [12].

КОРЕЛЯЦІЯ — тип асоціації однієї змінної з іншою, при якій зміна однієї величини супроводжується зміною іншої [1].

КУЛЬТУРА — це система цінностей, уявлень про життя і кодів поведінки, спільних для людей, пов'язаних певним способом життя [1].

КУЛЬТУРНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ — це переконаність індивіда у тому, що оцінка окремого елемента культури (звичаю, норми, цінності) можлива тільки в межах тієї культури, з якої він походить [2].

КУЛЬТУРНІ УНІВЕРСАЛІЇ — це певні елементи, обов'язково присутні у кожній соціальній культурі (елементи властиві всім видам культури): мова, спорт, танці, звичай прикрашати тіло, освіта, ритуали похоронів та весіль, звичай дарувати подарунки та ін [4].

ЛЕГІТИМНІСТЬ — це здатність системи породжувати і підтримувати віру, що існуючі політичні інститути є найбільш придатними для суспільства [5].

ЛОБІЗМ — це особлива система реалізації інтересів окремих організацій і різноманітних соціальних груп, шляхом цілеспрямованого впливу на органи законодавчої та виконавчої влади, з метою отримати схвалення або несхвалення ними того чи ішого законопроекту [6].

ЛЮМПЕН — декласована людина, яка повністю випала із соціальної структури і втратила звичайні для суспільства цінності, норми, стандарти стосунків і поведінки (бомжі, жебраки, залежні від алкоголю тощо) [9].

МАКРОСОЦІОЛОГІЯ — сфера соціологічного знання, яка вивчає великі елементи соціальних структур, їхній стан та взаємодію, зорієнтована на дослідження масштабних суспільних процесів [2].

МАРГІНАЛ — це людина, яка не зуміла пристосуватися до домінуючої культури чи субкультури і виявилася витісненою "на узбіччя" соціального життя [7].

МАРГІНАЛ ЬНІСТЬ — ставлення індивіда або соціальної групи до суспільства чи певної суспільної верстви[7].

МАСОВА ІСТЕРІЯ — стан загальної нервозності, страху і підвищеного збудження — реакція на загрозу з боку якихось потужних сил [9].

МАСОВА ПОВЕДІНКА — це спонтанні і нетривалі суспільні дії, відносно великої кількості людей, які перебувають у невизначеній ситуації [6].

МЕНЕДЖМЕНТ — міждисциплінарна наука, яка поєднує економічний, соціальний, політичний, організаційний, правовий, психологічний та інші підходи до управління. Ставить за мету сформулювати і застосувати на практиці загальні принципи управління, придатні для будь-якої організації [4].

МЕТОД — це спосіб, сукупність прийомів і процедур практичного і теоретичного пізнання дійсності, технологічний принцип вивчення об'єкта [5].

МІГРАЦІЯ — це процес зміни постійного місця проживання індивідів

чи соціальних груп: переміщення в інший регіон країни або в іншу країну. Міграцією є також переїзд на проживання із села в місто і навпаки [7].

МІКРОСОЦІОЛОГІЯ — галузь соціологічного знання, яка вивчає переважно міжособистісні, внутрішньо групову і щоденні взаємодії людей [11].

МОВНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ — це гіпотеза, яка переконує, що мова кожного суспільства скеровує увагу його членів на певні аспекти світу, оминаючи інші [9].

МОДЕРНІЗАЦІЯ — це перехід від традиційного аграрного стабільного суспільства до світського, урбанізованого, індустріального, до суспільства, яке безперервно змінюється [8].

МОЛОДЬ — це суспільна група, яка перебуває у періоді життя, який починається зі статевого дозрівання, не має чітко окресленої верхньої вікової межі і визначається як суспільними, так і індивідуальними рамками [2].

МОНОГАМІЯ — подружжя, що складається із одного чоловіка і однієї жінки [3].

НАТОВП — тимчасове і неорганізоване зібрання людей, які перебувають у безпосередній фізичній близькості і мають спільний об'єкт зацікавлення [4].

НАЦІОНАЛІЗМ — полісемантичний термін, який вживається для окреслення таких явищ:

1) Н. — національна ідеологія, певна система світо-гляднополітичнпх засад, що формує основну мету, принципи боротьби за національну незалежність

та розбудову власної національної держави;

3) Н. як культурний і політичний рух, спрямований на боротьбу

за утвердження національних пріоритетів у культурній та адміністративній сферах або за здобуття національної незалежності;

4) Я. як національна свідомість, тобто усвідомлення своєї приналежності

до певної нації [8].

НАЦІЯ — історична сукупність людей, що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для усіх членів [4].

НЕРІВНІСТЬ — становище, за якого люди не мають рівного доступу

до соціальних благ [5].

НЕФОРМАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ґрунтується на схваленні або засудженні дій людини з боку її родичів, друзів, колег, знайомих, а також з боку громадської думки, яке висловлюється через звичаї і традиції, або через засоби масової інформації [6].

НЕФОРМАЛЬНІ НЕГАТИВНІ САНКЦІЇ - це покарання, непередба-чені офіційними інстанціями, такі як зауваження, насмішка, злий жарт, зневага, недоброзичливий відгук, наклеп тощо [8].

НЕФОРМАЛЬНІ ПОЗИТИВНІ САНКЦІЇ — це публічне схвалення з боку неофіційних осіб та організацій: публічна похвала, комплімент, мовчазне схвалення, аплодисменти, слава, посмішка тощо [9].

НИЗХІДНА СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ — соціальний спуск, рух індивіда чи соціальної групи донизу у соціальній ієрархії [12].

НОРМИ — засоби соціальної регуляції поведінки індивідів і груп.

У нормативній структурі виділяють звичаї, моральні норми і закони [3].

НУКЛЕАРНА СІМ'Я – складається із дружини, чоловіка і їхніх дітей. Вона є найбільш поширеним типом сім'ї у сучасному індустріальному суспільстві [4].

ОСОБИСТІСТЬ — стійкий комплекс якостей, властивостей, набутих під впливом відповідної культури суспільства та конкретних соціальних груп,

до яких належить індивід [11].

ПАНІКА — це форма масової поведінки, коли люди, зіткнувшись

із небезпекою, виявляють некоординовані реакції. Під впливом Я. люди діють неорганізовано, емоційно, часто заважаючи і травмуючи один одного [11].

ПАРАДИГМА В СОЦІОЛОГІЇ — це певний ціннісно-нормативний підхід, який визначає кут зору, крізь призму якого відстежуються, аналізуються

та узагальнюються соціальні явища та процеси [11].

ПАРТІЙНА СИСТЕМА — політична структура, що складається

із сукупності політичних партій різного типу з їх стійкими взаєминами між собою, з державою та іншими інститутами влади, характером та умовами діяльності [11].

ПАРТІЯ ПОЛІТИЧНА — це ідеологічна організація, яка об'єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти, здійснює практичну роботу для їх задоволення [12].

ПЕРВИННА МОДЕРНІЗАЦІЯ — це модернізація епохи промислової революції, зміни соціальної структури, у зв'язку із руйнуванням традиційних, станових спадкових привілеїв і проголошення рівних громадянських прав, демократизації суспільства [12].

ПЕРЕКОНАННЯ — це погляди, які не ґрунтуються на наукових фактах таким чином, що вони визнаються усіма як безумовно правдиві (наприклад, існують різні думки стосовно корисності або шкідливості для суспільства смертної кари) [12].

ПЛІТКИ — сукупність даних, які виникають із анонімних джерел і поширюються неформальними каналами. Поширення П. — це форма масової поведінки [12].

ПОЛІГАМІЯ — така форма подружжя, за якоїу шлюб вступають більше ніж два партнери [11].

ПОРІВНЯЛЬНИЙ МЕТОД — встановлення подібності та відмінності (на підставі співпадіння чи неспівпадіння певних ознак об'єктів) [3].

ПРЕДМЕТ СОЦІОЛОГІЇ — це концептуальна схема соціальної реальності, у якій її головні елементи зведені в систему і логічно виводяться одні

з одних [3].

ПРЕСТИЖ — повага до статусу, який існує в громадській думці [6].

ПРИМОРДІАЛІЗМ — термін, який походить від англійського слова ртітогбШ. — споконвічний. Прихильники примордіалізму відстоюють ідею про те, що етнос і нація існували з давніх давен [6].

ПРИПИСУВАНИЙ СТАТУС — це статус, у якому людина народжена,

але за яким, крім того, суспільством визнані певні соціальні ознаки [7].

ПРОГРЕС — це якісні чи структурні зміни певного суспільного явища чи соціальної системи, які, з позиції певних визначених оцінкових критеріїв, становлять удосконалення цього явища, порівняно з його попереднім станом [5].

ПРОЦЕДУРА — послідовність усіх операцій, загальна система дій щодо організації дослідження [6].

РАБСТВО — економічна, соціальна і юридична форма соціальних стосунків, за якої одні люди є власністю інших людей [8].

РЕВОЛЮЦІЯ — комплексна зміна багатьох або всіх сторін суспільного життя, яка стосується основ існуючого ладу [6].

РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ — властивість вибіркової сукупності відтворювати (досить точно відображати) характеристики генеральної сукупності [9].

РЕСПОНДЕНТ — той, кого опитує соціолог [9].

РЕФЕРЕНТНІ ГРУПИ — це соціальні групи, на які індивід орієнтується при оцінюванні і формуванні своїх поглядів, почуттів і дій [11].

РЕФОРМА — часткове вдосконалення у якійсь сфері життя, ряд поступових перетворень, які не стосуються основ існуючого ладу [11].

РОБОТА — вид діяльності, що здійснюється за певну винагороду [10].

РОЗШИРЕНА СІМ'Я — це сім'я, яка складається із кількох поколінь родичів [10].

САНКЦІЇ — це покарання і винагороди, які застосовуються суспільною групою до індивіда, який не дотримується засад, обов'язкових для членів цієї групи [5].

СИСТЕМНО – СТРУКТУРНИЙ МЕТОД — теоретичний метод, який передбачає розгляд об'єкта пізнання як системи, що складається

зі структурних елементів з визначеними функціями [5].

СІМ'Я — це соціально санкціонована, відносно стійка група людей,

яка об'єднана спорідненістю, шлюбом або усиновленням дітей, члени якої проживають разом і економічно пов'язані між собою [5].

СОЦІАЛІЗАЦІЯ — це процес засвоєння культури (норм поведінки, цінностей, ідей, правил, стереотипів розуміння). Це процес формування соціальних якостей, завдяки яким людина стає дієздатним учасником соціальних зв'язків, інститутів і спільнот [8].

СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ — взаємодія між двома і більше індивідами,

в процесі якої передається соціально значима інформація, або здійснюються дії, орієнтовані на іншого індивіда [5].

СОЦІАЛЬНА ГРУПА — це двоє або більше індивідів, які мають спільні погляди і пов'язані один з одним у відносно стійких моделях соціальної взаємодії [8].

СОЦІАЛЬНА ДИСТАНЦІЯ — відстань між двома статусами або позиціями індивідів чи соціальних груп [5].

СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ — переміщення індивідів та груп від одного соціального статусу до іншого [9].

СОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА (за Вебером) — це певний вчинок людини, який він співвідносить з поведінкою (або вчинками) інших людей [4].

СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА — це те у соціальній поведінці, що спричиняв соціальне тертя, дискомфорт і вимагає колективних зусиль для його вирішення (бідність, хвороби, злочинність, самотність тощо) [7].

СОЦІАЛЬНА РОЛЬ — модель поведінки, орієнтована на певний статус,

її ще називають динамічною стороною статусу [6].

СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА — цілісне утворення, головним елементом якого є люди, їх зв'язки, взаємини та взаємодії, а також соціальні інститути

та організації, соціальні групи, спільноти, норми і цінності [7].

СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ — це сукупність розміщених

у вертикальному порядку соціальних прошарків [8].

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА — є тривалим укладом соціальних взаємодій між елементами суспільства: статусами, ролями, групами, організаціями, соціальними інститутами [8].

СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС — це певна позиція особи в соціальній структурі групи і суспільства, пов'язана з іншими позиціями через систему прав

та обов'язків [8].

СОЦІАЛЬНИЙ ФАКТ (у соціологічній теорії Еміля Дюркгейма) — це соціальне явище, яке породжене колективними діями індивідів і через це

є якісно відмінним від того, що відбувається на рівні індивідуальної свідомості [9].

СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ — це фундаментальні зміни, які відбуваються

з плином часу із базовими елементами культури, структури і соціальної поведінки [10].

СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ — це стійкі види соціальних взаємодій, які склалися історично, само відтворюються і задовольняють певні життєво важливі потреби людей [11].

СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ — це штучно сконструйовані спільноти людей для виконання певної легітимної цілі, наприклад, виробництва товарів чи надання послуг [12].

СОЦІОЛОГІЗМ — теорія, яка наполягає на специфічності й автономності соціальної реальності, її домінуванні над індивідами [12].

СОЦІОЛОГІЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ — це галузь соціологічної науки, яка займається вивченням політичної взаємодії суб'єктів суспільства, шляхом аналізу механізмів їх політичної участі в житті суспільства, умов та особливостей об'єднання в політичні групи, політичної презентації інтересів у владній боротьбі тощо [4].

СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ — це галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів та політичний лад, соціальні засади політичних і державних інститутів, функціонування політичної свідомості

та політичну поведінку [3].

СТАН — соціальна група, яка володіє певними правами й обов'язками, закріпленими звичаєм або законом і які передаються в спадок [3].

СУБКУЛЬТУРА — частина загальної культури, система цінностей, традицій і звичаїв, характерних великій соціальній групі [6].

СУСПІЛЬНІ РУХИ — це об'єднання великої кількості людей, мобілізованих для підтримки або опору культурним або соціальним змінам [7].

СУСПІЛЬСТВО — 1) у широкому розумінні це сукупність усіх видів взаємодії та форм об'єднання людей, в якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного і які склалися історично;

2) у вузькому розумінні — історично конкретний тип соціальної системи, певна форма соціальних стосунків [8].

ТЕНДЕНЦІЯ — можливість тих чи інших подій розвиватися у певному напрямку [9].

ТИПОЛОГІЧНИЙ МЕТОД — групування фактів у якісно визначені типи, на підставі властивих їм спільних ознак [9].

ТРАДИЦІЇ — елементи соціальної і культурної спадщини, які передаються

з покоління в покоління і зберігаються у певній спільноті, соціальній групі протягом тривалого часу [9].

ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО (до індустріальне) — це суспільство

з аграрним укладом, малодинамічними соціальними структурами та із заснованим на традиції способом соціокультурної регуляції. У ньому переважає натуральне господарство, застосовуються прості технології,

а відтак — поділ праці є нескладним [9].

УРБАНІЗАЦІЯ — це процес зростання і підвищення ролі міст, збільшення частини міського населення і поширення міського способу життя на всі прошарки населення [5].

ФОРМАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – грунтується на схваленні або засудженні дій людини з боку офіційних органів влади й адміністрації [5].

ФОРМАЛЬНІ НЕГАТИВНІ САНКЦІЇ — це покарання, передбачені юридичними законами, урядовими постановами, адміністративними інструкціями і розпорядженнями: позбавлення громадянських прав, ув'язнення, арешт, звільнення з роботи, штраф, службове стягнення, догана, смертна кара та ін. Вони пов'язані з наявністю приписів, які регулюють поведінку індивіда і вказують, яка кара призначена за недотримання цих норм [6].

ФОРМАЛЬНІ ПОЗИТИВНІ САНКЦІЇ — це публічне схвалення з боку офіційних організацій: грамоти, премії, титули і звання, державні нагороди

і високі посади. Вони тісно пов'язані з наявністю приписів, які окреслюють, як повинен себе поводити індивід і які передбачені нагороди за дотримання ним нормативних приписів [7].

ФУНКЦІЯ — обов'язок, значення, призначення, роль [7].

ЦІННОСТІ — це загальновизнані переконання щодо цілей, до яких соціальна спільнота (і кожен її член) повинні прагнути, якими вони керуються у своєму щоденному житті [8].

ЦИВІЛІЗАЦІЯ — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації)

має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці

та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності

та ідеали, ментальність (світогляд) [9].

ЦИНІЗМ— нігілістичне ставлення до людської культури або відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики,

до кого чи чого-небудь, що має загальне визнання, повагу [9].

ПІСЛЯМОВА

Підібраний автором текстовий матеріал підпорядковано основній меті – узагальнити знання студентів з соціології, забезпечити практичне оволодіння соцоологічними термінами і нормами соціологічної культури під час самостійної роботи студентів.

Тексти, які вміщено до кожної з тем цього розділу, дадуть можливість викладачеві організувати як спільну, так і індивідуальну роботу із студентами. До кожної теми розділу подано систему завдань, що дасть можливість викладачеві перевірити знання студентів з основних розділів соціології.

Різноманітність текстового матеріалу, що міститься у робочому зошиті, допоможе студентам у розвитку соціологічної свідомості, підвищенню суспільної культури, націлить на необхідність поміркованого ставлення
до своїх дій у соціальному просторі, сприятиме зацікавленості студентів у визначенні своєї громадянської та особистісної позиції під час реалізації своїх соціальних інтересів у подальшому житті.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРЕТУРА

1. Вильковский М. Социология архитектуры / М. Вильковский – Москва,: Фонд «Русский авангард», 2010. – 592 с.

2. Лукашевич М. П. Соціологія: підручник для дистанційного навчання / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков, А. В. Грищук. – Київ,: Університет «Україна», 2005. – 337с.

3. Перегуда Є.В. Соціологія: навчальний посібник / Є. В. Перегуда та ін. – Київ,: КНУБА, 2013. – 148с.

4. Пірен М. І. Загальна соціологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М. І. Пірен. – Київ,: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2014. – 478с.

5. Практикум з соціології: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / за ред. В.М. Пічі. – Львів: Новий Світ. 2007. – 368с.

6. Соціологія: підручник / за ред. В. Г. Городяненка. – Київ,: ВЦ «Академія», 2008. – 544 с.

7. Социология: учебное пособие / под ред. П. С. Емшина, Д. З. Мутагирова, Н. Г. Скворцова. – СПБ, Питер, 2004. – 400 с.

8. Соціологія: навч. посіб. / за ред. С. О. Макєєва – 2-е вид., випр. і доп. – Київ,: Т-во «Знання, КОО», 2003. – 455 с.

9. Соціологія: курс лекцій. навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / за ред. В. М. Пічі. – 2-е вид. випр. і доп. – Львів «Новий світ–2000», 2002. – 317 с.

10. Соціологія: підручник / за заг. ред. В. П. Андрущенка, М. І. Горлача. – Харків,; – Київ., 1998. – 520 с.

11. Соціологія: підручник / Н. П. Осипова, В. Д. Воднік, Г. П. Клімова та ін.; За ред. Н. П. Осипової. – Київ,: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.

12. Українське суспільство 1992-2012. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / За ред. д.е.н. В. Ворони, д.с.н. М. Шульги. – Київ,: Ін-т соціології НАН України, 2012. – 660 с.

Воскобійник Тетяна Олександрівна

СОЦІОЛОГІЯ:

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Формат 60×90/16

Папір друкарський №1. Обсяг 4,5 ум.- друк.арк.

Друк принтерний . Наклад 30 прим.

___________________________________________________________________

ФОП Мерзлікін М.М.

Блог право

СОЦІОЛОГІЯ: РОБОЧИЙ ЗОШИТ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Дистанційни освіта 16.02.2021