ЛЕКЦІЯ СОЦІОКУЛЬТУРНА БАГАТОМАНІТНІСТЬ. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ. ДИСКРИМІНАЦІЯ. КОНФЛІКТИ.
Метод «Мозковий штурм»
· Які досягнення представників різних етносів стали визначними внесками в загальнолюдську культурну скарбницю?
Поняття «культура» і «цивілізація» мають важливе значення для розкриття змісту життєдіяльності людини і суспільства. Філософія досліджує сутність культури і цивілізації, характер їх впливу на природу, основи життя людини, історію, їх співвідношення і взаємодію.
Культура (від лат. — «обробіток», «виховання», «освіта», «розвиток», «шанування») — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.
Робота зі схемами
· Слухаючи розповідь , скласти схеми «Основні функції культури» та «Критерії поділу культури».
Орієнтовний вигляд схем
Бесіда
1. Що таке культура?
2. На що впливає рівень культури особистості та рівень культури в суспільстві?
3. У чому полягає значення соціальних та процесів для формування культури?
4. Чи можливе співіснування декількох культур?
5. Чому важливо поважати культури інших народів?
. «Круглий стол»
1. Поясніть, як ви розумієте твердження, що культура у формуванні людини завжди є самотворчістю, результатом якої є постійне відтворення й оновлення загальновизнаних цінностей.
2. Як ви розумієте твердження, що історичність культури реалізується завдяки традиціям і новаторству, через механізм спадкоємності?
3. У чому полягає зміст діалектики національного та загальнолюдського в сучасній культурі?
Висновок. Сучасне людство налічує тисячі народів, майже 200 держав, понад 6 млрд жителів. Серед усієї кількості людей немає двох однакових осіб. Кожен має свої особливості. Будь-яка нація, соціальна група запозичує з системи загальнокультурних людських цінностей лише те, що відповідає її духовному налаштуванню та рівню розвитку можливостей. Регіональні та національні культури стають взаємопов’язаними. Вони впливають одна на одну, посилюючи тим взаємозв’язок різних країн і народів.
Формування поняття
Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.
Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об’єднання людей. У такому широкому значенні суспільство містить усе, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями — між природою й суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.
У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.
Метод «Займи позицію»
1. Назвіть причини соціальної нерівності.
2. Які види нерівності вам відомі?
Формування понять
Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення. Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації).
Стратифікація (лат. stratum — «шар», «пласт» і facere — «робити») — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом. Стратифікація відображає соціальне неоднорідність, розшарування суспільства, неоднаковість соціального становища його членів і соціальних груп, їхню соціальну нерівність.
Запитання
· Якими цінностями керуються люди, що відіграють певну роль у соціальній стратифікації? (Влада, власність, престиж)
Завдання
1. Доведіть, що соціальна стратифікація ототожнюється з процесом розподілу основних цінностей у суспільстві. на прикладах покажіть, що поділ суспільства на класи пояснюється нерівним доступом до таких цінностей, як влада, власність, престиж.
2. Доведіть і покажіть на прикладах, що нерівність є потужним стимулом суспільного розвитку, прогресу.
3. Доведіть, що коли економічна нерівність стає занадто сильною, може виникнути соціальна напруженість у суспільстві.
Формування понять
Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.
Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу. Учитель. Отже, ми з’ясували, що суспільство складається з різних груп. Розподіл же суспільства на групи називають соціальною диференціацією. Як ви вважаєте, диференціація властива будь-якому суспільству? Щоб відповісти на це питання, об’єднаймося в групи й виконаймо завдання.
Робота в групах
1. Уявіть певні суспільства з точки зору соціальної диференціації.
1-ша група. Первісне суспільство.
2-га група. Рабовласницьке суспільство.
3-тя група. Феодальне суспільство.
4-та група. Капіталістичне суспільство.
2. Розглядаючи структуру суспільств, яких висновків ви дійшли?
Орієнтовний варіант відповіді
1. В усіх без винятку суспільствах, навіть у первісному, спостерігається соціальне розшарування, або соціальна диференціація.
2. На наступних етапах розвитку соціальне розшарування ускладнювалося, ставало дедалі очевиднішим.
3. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до економічних ресурсів.
4. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до політичної влади.
5. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до освіти та інших соціальних благ.
Висновок. Власне перебіг розвитку світової цивілізації показує, що значимість національних культур зростає у світі, де кожна специфічним чином сприймає світові форми розвитку та робить свій внесок у процес становлення загальнолюдської культури. Становлення світової культури ХХ ст. супроводжувалося потужним рухом зростання національних культур.
Технологія «Захист ідеї»
· Працюючи в парах, обговоріть і поясніть зміст висловлювань.
1. Світ належить оптимістам, песимісти — тільки глядачі. (Ф. Г’їзо)
2. Жити — це не означає дихати, це означає — діяти. (Ж-Ж. Руссо)
3. Наше життя — це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій)
4. Ключ до життя — служіння людям. (Д. Джексон)
5. Найвища із книг — книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін)
6. Жити — означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне — розуміти свою людську необхідність. (Жуль Верн)
Висновок. Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок обираємо найулюбленішу, в школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам... Обираємо товаришів, друзів, коханих. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду.
Вправа «Дерево життя»
· Заповнити «дерево життя» і визначити власні життєві пріоритети. На стовбурі дерева написати найбільш значущу для вас мету, а на гілках дерева написати пріоритети, якими ви будете керуватися для досягнення бажаного.
Формування поняття
У найширшому розумінні гендер можна визначити так:
Гендер — це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації.
Термін «гендер» виник у Великій Британії. У перекладі з англійської мови слово буквально означає граматичний рід — чоловічий, жіночий, середній.
Глобальні проблеми соціокультурного простору вивели на передній план питання зростання соціальної взаємодії. Люди різних культур пізнають і вчаться розуміти загальні смисли, символи, створюючи тим самим загальний простір розуміння. І цей простір розкриває широкі можливості для особистої самореалізації.
СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ. ДИСКРИМІНАЦІЯ
Метод «Шкала думок»
Зі стереотипами ми зустрічаємось щоденно. Якими є ваші уявлення про: відмінницю, вчительку, циганку, бізнесмена, ділову жінку, безхатька?
Робота в групах
· Оберіть 2 стереотипи і запишіть їхні характерні ознаки.
Бесіда
1. Чи в усіх були однакові стереотипи?
2. Якщо так, то чому?
3. Якщо ні, то чому?
4. Чому у вас виникли саме такі стереотипи?
5. Як ви вважаєте, які чинники впливають на формування стереотипів у суспільстві?
Сьогодні ми з вами познайомимося з основними складовими «піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами, дискримінацією, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, усвідомити їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. наявність стереотипів не є провиною людини. Стереотипи є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу.
Стереотип (гр. stereos — «твердий» і typos — «відбиток») — це спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось.
Бесіда
1. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що в умовах нинішнього швидкого ритму життя стереотипи певною мірою нам допомагають? Вони економлять час, щоб довго не міркувати над тим чи іншим питанням. Відповідь обґрунтуйте.
2. Чи погоджуєтесь ви з думкою про те, що стереотипи — це міфи нашої свідомості, бо, отримуючи їх у спадок від наших батьків і нашого оточення ще з дитинства, ми віримо в них бездоказово? Чому?
Висновок. Стереотипи — це спрощені, занадто умовні уявлення, штампи, які люди використовують для того, щоб спрощено зрозуміти явища, які потребують для пізнання більш складних, інтелектуальних зусиль.
Гра «Християни — мусульмани»
Групи досліджують стереотипи щодо різних етнічних і релігійних груп, їх зміст, види їх вияву в житті. на робочих аркушах треба записати уявлення про християн та мусульман. Спочатку члени груп самостійно заповнюють робочі аркуші. Потім знову об’єднуються в групу та обговорюють відповіді. Можна працювати з тими національними групами, які є актуальними для вашого регіону, класу, міста і т. ін.
Обговорення
1. Чи складно було заповнювати робочі аркуші?
2. Якщо якимось групам це було легше, а комусь — важче, то чому це сталося?
3. Чи збігаються думки всієї групи?
4. Чи насправді всі мусульмани/українці/євреї такі, як написано в робочих аркушах?
5. Як у вас сформувалася саме така думка?
6. Чи впливають на вашу думку стереотипи?
Робочий аркуш
Християни (або українці)
✵ Українці люблять...
✵ Ми всі знаємо, що українські...
✵ Українців можна відрізнити за...
✵ Українці завжди надходять...
✵ Всі інші вважають, що українські...
Мусульмани
✵ Мусульмани люблять...
✵ Ми всі знаємо, що мусульмани...
✵ Мусульман завжди можна відрізнити за...
✵ Мусульмани завжди надходять...
✵ Усі інші вважають, що мусульмани...
Євреї
✵ Євреї люблять...
✵ Ми всі знаємо, що євреї...
✵ Євреїв можна відрізнити за...
✵ Євреї завжди знаходять...
✵ Усі інші вважають, що євреї...
Формування поняття
Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це також негативне ставлення на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить.
Упередження — це негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте.
Існують різні види забобонів. Вони можуть бути пов’язані зі статтю, віком, національною приналежністю, прихильністю до певної релігії, походженням, рівнем доходу, сексуальною орієнтацією або інвалідністю людини.
Обговорення за методом «Відкритий мікрофон»
1. Чи важко було дійти спільної думки?
2. Чому в різних груп відповіді виявилися різними?
3. Чому відповіді усіх груп іноді збігалися?
4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе?
1) Коли нами керує страх, коли — огида, коли — негативне ставлення загалом?
2) Наскільки вони в кожному разі обґрунтовані?
5. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити?
6. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводився ганебно з особами, які їм не подобаються?
7. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?
8. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?
9. Як найкраще вчинити в такій ситуації?
Формування поняття
Толерантність — це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. (Ст. 1 Декларації принципів толерантності, ЮНЕСКО, 16.11.1995 р.).
Сучасна культурна людина — це не лише освічена людина. Цього замало. Це людина, що володіє почуттям самоповаги і поваги до оточення. Толерантність вважають ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства загалом.
Значення слова «толерантність» у різних народів пояснюється по-різному.
✵ Іспанською це поняття означає здатність визнавати відмінні від власних ідеї або думки.
✵ Французькою — ставлення, за якого є допустимим те, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам.
✵ Англійською — готовність бути терпимим, поблажливим.
✵ Китайською — дозволяти, сприймати, бути великодушним щодо інших.
✵ арабською — прощення, поблажливість, м’якість, милосердя, співчуття, терпіння, прихильність до інших.
✵ Російською — здатність терпіти щось і когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням будь-чого і будь-кого).
Висновок. Не буває абсолютно толерантних та абсолютно інтолерантних людей. У сучасному світі складно знайти приклади толерантного суспільства. У людства не виробився імунітет проти інтолерантності. Людина робить у житті різні вчинки. Важливо, чи є у нас прагнення до толерантних стосунків, бажання повноцінно реалізувати свої здібності, спираючись на стійкі життєві позиції, цінності та ідеали.
Чому так актуальна толерантність у наш час? Тому що ми часто чуємо такі слова, як «біженець», «жертва насильства», «екстремізм», «конфлікт», «агресія», «тероризм», тому що в підлітковому та молодіжному середовищі спостерігається катастрофічне поширення всіляких форм антигромадської поведінки; тому що зростає кількість антигромадських молодіжних організацій радикального спрямування.
Формування понять
Ксенофобія (від грецьких слів ξέvoς (ксенос) означає «чужинець», «незнайомець», та φoβoς (фобос), що означає «страх») — неоднозначний термін, котрий позначає певний стан людини, що виявляється в нав’язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.
Уперше термін «ксенофобія» трапляється у словнику Вебстера, виданого 1841 р. у США. Такі визначення засвідчують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (xenos — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців, зазвичай не віщувало нічого доброго. У гіршому випадку вони претендували на поля і пасовища, на майно і дружин. У кращому випадку — втручалися в життя суспільства, запроваджуючи зміни. Отже, чужинці становили реальну загрозу сталому способу життя.
Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, що вважається чужою і шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об’єктом другої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури піддаються чужоземному впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу (наприклад, поширення нетрадиційної для даної країни релігії).
Расизм у загальному випадку розглядають як форму ксенофобії. Ксенофобія передбачає віру в те, що об’єкт ворожості є чужим.
Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи, тобто на раси на основі особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас).
Учитель. Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто зовнішні ознаки «прив’язують» до важливих психологічних, розумових та фізичних особливостей або роблять антинаукові, безпідставні узагальнення на кшталт: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні» тощо. Ця різниця, як стверджують послідовники расистських теорій, зумовлена механізмами спадковості і не зникає повністю в результаті виховання, соціалізації та інших культурних процесів.
Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.
. Людина — істота соціальна. Протягом усього життя її оточують інші люди. Тому, здійснюючи той чи інший вчинок, ми так чи інакше озираємося на суспільство, сподіваючись на його підтримку й уникаючи осуду з його боку. Тим самим ми визначаємо для себе рамки, обмежуємо себе.
Формування понять
Гендерна роль — набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок, що випливають з понять, пов’язаних з гендером, а також поведінки у вигляді мовлення, манер і жестів.
Соціальна роль — це набір норм, що визначають, як мають поводитися люди в певній соціальній ситуації.
КОНФЛІКТИ
Ми живемо у світі, де часто сонячне світло порозуміння заслоняють хмари образ, дме холодний вітер підозр, спалахують блискавки конфліктів. Як утримати прекрасну погоду в нашій душі, жити в мирі і радості? Як не «змокнути» під дощем нерозуміння і як допомогти в цьому іншим?
Однією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства є проблема конструктивної співпраці та взаємодії. У зв’язку з цим проблема соціальних конфліктів стала предметом вивчення багатьох наук, таких як філософія, соціологія, політологія, педагогіка, психологія і т. д.
Метод «Мозковий штурм»
1. Що ви розумієте під поняттям «конфлікт»?
2. Чи можна дати однозначне визначення поняттю «конфлікт»?
3. Які є види конфліктів?
4. Як можуть бути розподілені ролі в конфлікті? (Підбурювач, свідок, пособник, посередник)
Висновок. Конфлікт — це зіткнення окремих людей чи соціальних груп, що виражають різні, часом протилежні цілі, інтереси і погляди.
Вправа «На містку»
Уявіть, що ця лінія — навісний місток через глибоку ущелину. його розгойдує вітер, а внизу вирує гірський потік. Цей місток такий вузький, що на ньому не можуть розминутися двоє людей. Але одного разу, коли впав густий туман, на ньому зустрілися двоє перехожих... Запропонуйте охочим стати посередині лінії і показати, як можна пройти по містку, щоб не впасти у прірву.
Метод «Відкритий мікрофон»
1. Хто був лідером у цій ситуації?
2. Учасники домагалися досягти лише своєї мети чи допомагали партнеру?
3. Які дії можуть спричинити суперечку?
Тестування з визначення поведінки в конфліктній ситуації
· Як ви зазвичай поводитеся в конфліктній ситуації чи під час сварки? Прочитайте варіанти і визначте, чи притаманна вам та або інша поведінка. Проставте бали: часто — 3, в деяких випадках — 2, рідко — 1.
1. Погрожую і б’юся.
2. Прагну сприйняти точку зору супротивника, зважаю на неї, як і на свою власну.
3. Шукаю компроміси.
4. Припускаю, що не маю рації, навіть якщо не можу повірити в це остаточно.
5. Уникаю супротивника.
6. Бажаю за будь-яку ціну досягти своєї цілі.
7. Намагаюся з’ясувати, з чим я згоден, а з чим — категорично не згоден.
8. йду на компроміс.
9. Капітулюю.
10. Змінюю тему.
11. Скаржуся, поки не доб’юся свого.
12. намагаюся знайти причину конфлікту, зрозуміти, з чого все почалося.
13. Трішки поступаюся і підштовхую тим самим до поступок іншу сторону.
14. Пропоную мир.
15. Намагаюся все обернути на жарт.
Опрацювання результатів
Перед вами декілька колонок, кожна з них відображає свій стиль розв’язання конфліктів.
Впишіть набрані бали у клітинки, де проставлений порядковий номер питання та підрахуйте бали по колонках. Колонка з найвищим балом і визначає ваш стиль вирішення конфлікту.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
✵ Колонка «А» відповідає «жорстокому» типу розв’язання конфліктів. Ви до останнього наполягаєте на своєму, захищаючи свою позицію, у якій, на вашу думку, немає і не може бути вад і помилок. Тип людини, яка завжди хоче мати рацію.
✵ Колонка «Б» — стиль «примирення». Ви дотримуєтеся позиції, що завжди можна домовитися, «дві голови краще, ніж одна». Під час суперечки ви намагаєтеся запропонувати альтернативу, шукаєте рішення, які задовольняють обидві сторони.
✵ Колонка «В» — «компромісний», відразу згодні на компроміс.
✵ Колонка «Г» — «м’який» стиль. Свого супротивника ви вражаєте добротою, з готовністю стаєте на точку зору супротивника, відмовляючись від своєї.
✵ Колонка «Д» — «уникання», ваше кредо — «вчасно піти». Ви прагнете не загострювати ситуацію, не доводите конфлікт до відкритого зіткнення.
Робота в групах
· Співвіднести запропонований перелік девізів з відповідним стилем поведінки під час конфлікту.
Девізи:
✵ «Ніхто не виграє в конфлікті, тому я бажаю уникати його». (Уникнення)
✵ «Щоб я переміг, ти повинен програти». (Конкуренція)
✵ «Щоб ти виграв, я повинен програти». (Пристосування)
✵ «Щоб кожен з нас щось виграв, кожен з нас має щось програти». (Компроміс)
✵ «Щоб виграв я, ти повинен теж виграти». (Співробітництво)
Конфлікт — це і руйнування, і творення водночас, оскільки суперечності, що лежать в його основі, мають бути усунуті, а замість них мають бути створені нові відносини. Замість того, щоб боятися і прагнути уникнути конфлікту, слід сміливо опановувати його суть, управляти його творчою силою.
Метод «Шкала думок»
· Розробіть правила поведінки під час конфлікту.
Учні розробляють «Кодекс поведінки», записують на ватман і вивішують, відбувається загальне обговорення.
Шість правил, дотримання яких дозволяє подобатися людям (за Дейлом Карнегі)
1. Щиро цікавтесь іншими людьми.
2. Посміхайтеся.
3. Пам’ятайте, що ім’я людини — це найбільш солодкий і важливий для неї звук будь-якою мовою.
4. Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе.
5. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.
6. Навіюйте вашому співрозмовнику думку про його значущість і робіть це щиро.
Комментариев нет:
Отправить комментарий