15.08.
Лекція Соціалізація особистості. Самореалізація людини.
Є у людини два світи:
Із них — один, що нас створив,
А другий завжди твориш ти
У міру власних сил.
М. Заболоцький
Метод «Займи позицію»
1. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що людина — джерело незвичайного в природі?
2. Назвіть якості, що виділили сучасну людину з пралюдей.
3. Які очевидні й неймовірні факти в походженні людини ви знаєте?
Викладач. Гадаю, що кожен із вас погодиться, що людина посідає важливе місце в загальному процесі світового розвитку. Таке припущення породжує цілу низку питань. Чи є людина черговою ланкою світового розвитку? Чи становить вона його вершину?
Дискусія
1. Микола Реріх якось зазначив: «Людина — насамперед житель Космосу і тільки потім — житель планети Земля». Чи згодні ви з цим?
2. Численні світові релігії, маючи певні відмінності в окремих деталях, одностайно стверджують, що створення першої людини на планеті залежало від слова, вольового рішення і дій самого Бога. А що саме божественного є в сучасній людині?
3. Існує думка, що людина — це продукт власної природи. Що саме слід розуміти під поняттям «власна природа»?
Метод «Мозковий штурм»
· Спробуйте дати визначення понять: людина, індивід, організм, індивідуальність, Я.
Запитання
1. Як, на вашу думку, хто така людина?
2. Які поняття містить це слово?
Вправа «Хто я?».
· Намалювати на аркуші А5 сонце з 10-15 променями. Уздовж намальованих променів сонця написати відповіді на запитання: «Хто я?». Кожне речення розпочинайте: «Я — ...» і коротко презентуйте себе.
Бесіда
1. Чи легко вам було відповідати на це запитання? Чому?
2. Що нового про себе ви дізналися?
Висновок. Людина — це «індивід», «організм», «індивідуальність», «Я». Усі ці поняття стосуються кожної людини.
Викладич. Спробуємо спочатку з’ясувати зміст понять «індивід», «організм», «індивідуальність» та «Я».
Міні-лекція «Людина, індивід, особистість»
Поняття «людина — індивід — особа — особистість — індивідуальність», перш за все, характеризують якісні прояви людини як виду в біологічній класифікації, розумну істоту, що має принципові відмінності від усіх інших істот.
Поняття «індивід» вживається щодо окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні й унікальні природні і соціальні якості, представлені не в усій родовій повноті та яскравості. Тобто в кожному конкретному індивіді представлені далеко не всі можливі прояви родових якостей людини. Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда, і навпаки.
Поняття «особа» характеризує певні реальні якості людського індивіда. Тому поза індивідом особи не існує. Але це не означає, що риси індивіда є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад форма носу, на особу переносити не можна.
Якщо людська особа усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги, вона стає людською особистістю — самодіяльною соціальною та інтелектуальною одиницею. Коли ж це усвідомлення сягає розуміння, що внаслідок унікальності та неповторності особистості існує дещо таке, що здатна зробити лише вона (бо більше такої особистості немає, не було й не буде) і прагне це виконати будь-що, людська особистість набуває рис індивідуальності.
Поняття «індивідуальність» може викликати (і викликає) асоціації з індивідуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави.
|
Людина |
Особлива розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот, що посідає певне місце в сукупності живих організмів |
|
Індивід |
Одиничний представник роду і стоїть в ряду таких понять: рід — вид — індивід |
|
Особа |
Суб’єкт та об’єкт соціальних стосунків; зосередження всіх якостей людини |
|
Особистість |
Людська особа, що усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги |
|
Індивідуальність |
Особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї неповторності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона, і прагне це реалізувати |
Висновок. Насправді ж індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виокремлення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості. Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, людина усвідомлює і свою цілковиту ідентичність з іншими людьми, адже зрозуміти свою унікальність можна лише через порівняння з іншими людьми. Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини як родової істоти.
Формування понять
Особа — людина, яка має історично зумовлений ступінь розвитку, користується правами, наданими суспільством, та виконує обов’язки, які на неї покладено.
Особа формується під впливом:
1) індивідуальних вроджених властивостей;
2) соціального середовища, що впливає на людину.
Із появою держави та владної сфери відносин соціальна категорія «особа» набуває політичного змісту і перетворюється на категорії «підданий» або «громадянин».
Формування понять
Громадянин — людина, яка належить до певної територіальної спільноти — міста, країни тощо. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму, громадянин має певні права та обов’язки щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам і законам.
Громадянськість — це політична позиція громадянина стосовно процесів, що відбуваються в суспільстві та державі. Відносини суспільства з державою стають дієвими, якщо суспільство можна назвати громадянським, тобто здатним «забезпечити реальну участь громадян в управлінському процесі та контроль з їхнього боку за діяльністю держави».
Викладич. Сучасна соціальна психологія широко застосовує поняття «ідентичність». Ідентичність може бути індивідуальна і колективна. Індивідуальна ідентичність може мати кілька вимірів і бути комплексною (етнічною, гендерною, професійною, релігійною, соціальною тощо).
Бесіда
1. Яка наша спільна ідентичність?
2. Чим зумовлена наша ідентичність? Чи залежить вона від нашого вибору?
3. Коли наша ідентичність, ототожнення себе з певною соціальною групою можуть серйозно впливати на ставлення до нас та на наше життя? наведіть приклади.
Міні-лекція «Феномен української ідентичності»
Учитель. В Україні проблема національної ідентичності має свої особливості, зумовлені передусім тривалим періодом бездержавності, перебуванням територій сучасної України під контролем різних імперій і державних утворень, тривалою мовно-культурною асиміляцією українського населення. Українська національна ідентичність перебуває на стадії становлення та проходить етап, який розвинені європейські держави-нації пережили в період модерну. Визначальною умовою формування національної ідентичності є позитивне сприйняття громадянами своєї нації, країни, держави. Як свідчать соціологічні дослідження, позитивною тенденцією формування української національної ідентичності можна вважати те, що більшість українців пишаються своєю країною, вважають себе патріотами, попри всі соціально-економічні проблеми свого буття.
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
Я пропоную вам послухати оповідку про давньогрецького філософа Діогена.
Одного разу вдень Діоген пішов багатолюдними вулицями Афін з ліхтариком в руках, промовляючи: «Шукаю людину».
Бесіда
1. Кого шукав Діоген?
2. Що вас здивувало в поведінці філософа?
3. Як ви вважаєте, які ознаки особистості цікавили Діогена?
4. А які ознаки особистості можете назвати ви?
Учитель розповідає про ознаки особистості, використовуючи схему.
Висновок. Саме суспільство, а не природа максимально впливає на особистість.
Формування поняття
Соціалізація — це навчання дітей і підготовка їх до дорослого життя.
Соціалізація — процес розвитку людини, становлення особистості у взаємодії з навколишнім світом.
Учитель. Соціалізація починається в дитинстві і закінчується у глибокій старості процесом засвоєння соціальних ролей і культурних норм.
Соціальних ролей багато, кожна містить багато норм і правил, тому навчатися їх доводиться в реальних умовах протягом усього життя.
Завдання
1. Щоб переконатися, наскільки важливою для особистості є соціалізація, спробуємо уявити наше життя без неї. Який вигляд мала б людина? наведіть приклади з літератури чи реального життя.
2. Якого суспільного досвіду набуває людина в процесі життєдіяльності?
Висновок. У ході соціалізації людина з біологічної істоти перетворюється на соціальну. Соціальне середовище відіграє в цьому процесі вирішальну роль. Соціалізація дає можливість спілкуватися за допомогою ролей, забезпечує збереження самого суспільства: прищеплює новим громадянам загальноприйняті цінності, зразки поведінки.
Існують різні варіанти періодизації етапів соціалізації. Спільна і найбільш загальна періодизація — це поділ життя людини на до трудове (охоплює період до початку трудової діяльності), трудове (період зрілості людини) та післятрудове, яке збігається зазвичай з пенсійним віком. У цьому разі соціалізація, по суті, охоплює все життя людини. Інші автори вважають за необхідне обмежити соціалізацію періодом до настання соціальної зрілості (тобто входження особистості в самостійне життя) або, принаймні, назвати цей період первинною соціалізацією.
Загалом, перелік етапів соціалізації залежить від того, яким той чи інший автор бачить розвиток особистості на різних стадіях її життя.
Цікавою і досить відомою є концепція американського психолога Еріка Еріксона, який поділив увесь життєвий цикл людини на вісім фаз. Кожна з них має свої специфічні завдання щодо формування певних психологічних утворень, і вони можуть розв’язуватися сприятливим чи, навпаки, несприятливим чином.
Висновок. Соціалізація — це процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством.
Бесіда
1. Як діти засвоюють соціальні ролі?
2. Назвіть головний критерій зрілості.
Формування понять
Гендерна соціалізація — це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.
Гендерні ролі — норми та правила поведінки жінок і чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їхньою статтю. Вони різняться в суспільствах з відмінною культурою і змінюються з часом.
Диференційне посилення, коли прийнятне гендерно-рольове поводження заохочується, а неприйнятне — карається соціальним несхваленням.
Диференційне наслідування, коли людина обирає статево-рольові моделі у близьких їй групах — родині, серед однолітків, у школі — і починає наслідувати прийняте там поводження.
Метод «Оберіть позицію»
· Хто за рівність статей, а хто ні?
Висновок. Важлива роль у формуванні гендерних цінностей належить сімейному вихованню. Саме в родині у світогляді молодої людини формуються базові уявлення щодо поняття чоловічого і жіночого. На становлення тендерної свідомості впливають суспільні (неурядові), молодіжні, жіночі, правозахисні організації, засоби масової інформації, що пропагують ідеї рівності, публікують відповідні матеріали, випускають навчальні телепередачі.
Сім’я — міні-модель суспільства. Без сім’ї та сімейного виховання, сімейного піклування про дитину не було б ні суспільства, ні держави, ні етносу. Як би не змінювалися суспільні установки, які б негаразди не вирували над людством, сім’я завжди залишалася.
Проблемне питання
·1 Як ви вважаєте, «сім’я» і «шлюб» — це одне й те саме?
Шлюб — це форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється і за допомогою якої суспільство впорядковує і санкціонує їхнє статеве життя і встановлює їхні подружні права та обов’язки.
Шлюб — це контракт, який укладають 3 сторони: чоловік, жінка і держава. Сім’я — це більш складна система відносин, ніж шлюб, тому об’єднує власне подружжя, їхніх дітей та інших родичів.
Сім’я — не шлюбна група, а соціальний інститут, тобто система зв’язків і взаємодій між членами сім’ї, функція якої — відтворення населення та регулювання відносин між статями, батьками і дітьми.
2. Назвіть основні тенденції розвитку сучасної української сім’ї.
Висновок. На сучасному етапі, коли наше суспільство переживає докорінні зміни в усіх сферах життя, суттєвого значення набувають впливи педагогічного характеру, насамперед сім’ї. Саме там відбувається соціалізація молодого покоління. Сім’я є першою ланкою підготовки людини до життя.
Викладач. Шлюб, з погляду соціального відтворення суспільства і його моральної чистоти, це найбільш геніальний винахід людства. Відповідно до християнської моралі, справжня любов починається лише у шлюбі, де індивід повністю розкутий і довірився іншому. Сім’я — невід’ємний осередок суспільства, і неможливо применшити її значення. Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не обходилося без сім’ї. Недалеке майбутнє суспільства також не мислиться без сім’ї. Для кожної людини сім’я — початок початку. Сім’я — це й результат, і ще більшою мірою — творець цивілізації. Сім’я — найважливіше джерело соціального та економічного розвитку суспільства.
Стосунки між дітьми і батьками формуються в сім’ї, починаючи від народження дитини. Від моменту появи малюка мама і тато «автоматично» залучаються у виховний процес. А де виховання — там і конфлікти! Зазвичай, поки дитина маленька, батькам простіше. Однак із досягненням підліткового періоду, частішають непорозуміння, конфлікти, а іноді справжні «бойові дії» між двома сторонами.
Запитання
1. Чому це відбувається?
2. Чи є способи запобігти проблемі і розв’язати її мирним шляхом?
3. У чому полягають причини конфліктів між батьками і дітьми?
4. Як уникнути проблеми батьків і дітей?
Формування понять
Культура (від лат. cultura — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.
Культура — це багаторівнева система. Виділяють світову та національну культури, до того ж кожна з цих культур поділяється на матеріальну і духовну.
Запитання
1. Що належить до матеріальної культури?
2. Що належить до духовної культури?
Висновок. Культура поділяється на певні види, які всі між собою тісно пов’язані. Головне завдання культури — всебічний розвиток людини, регулювання її поведінки і вчинків на основі формування цінностей і моральних норм.
Сьогодні на уроці йтиметься про молодіжну субкультуру. Вступаючи в доросле життя, молодій людині треба засвоїти те, що було створено попередніми поколіннями, дізнатися і сприйняти усталені норми суспільного життя.
Субкультура — це певний стиль, спосіб життя і мислення окремих соціальних груп всередині суспільства.
Почасти це пов’язано з притаманною віком критичністю, уявленням, що «історія починається з нас». Позначається і те, що молодь за своєю природою націлена на перетворення, створення нового.
Запитання
· Які, на ваш погляд, фактори спонукають молодих людей до об’єднання?
Висновок. Загалом, світоглядні позиції є, швидше, виявом прагнення молодого покоління довести собі і дорослим, що вони також чогось варті в цьому житті, це проблема пошуку ідеалу.
Робота в групах
Групи учнів працюють з періодичними виданнями, сайтами за темою «Молодіжні субкультури та їх базова типологізація». Учні отримують картки з назвами молодіжних субкультур.
1. Охарактеризувати один із видів молодіжної субкультури (байкери, репери, готи, скінхеди, панки, растамани, фріки, граффіті, рольовики...)
2. Скласти узагальнювальну таблицю.
Орієнтовний вигляд таблиці
|
Вид |
Характеристика |
Проблеми |
|
Репери та хіп-хопери |
Людина-репер не лише займається спортом (що вже добре), вона виявляє себе творчо. А прояв таланту завжди сприяє зростанню особистості. Це величезний плюс |
Серед представників угруповання «Ганста» культивується агресивний стиль поведінки. Вони прагнуть володіти вогнепальною зброєю, оскільки вважають, що світ жорстокий і захистити себе вони здатні самі. Вони не визнають нікого і ніщо вище за себе |
|
Готи |
Зазвичай ці молоді люди шукають натхнення, а значить, вони творчі люди. Захоплення цією субкультурою — це спосіб накопичити енергію. Аїхній вигляд заперечує порожнечу нічного гламуру |
Занепокоєння викликають сатаністи. Їхня ідеологія — це епатаж і бунт проти церковно-традиціоналістської системи. Представники цього спрямування здатні осквернити церковні предмети, вдатися до кривавих жертвопринесень та інших дій, які супроводжують культ поклоніння сатані |
|
Скінхеди |
Головне гасло скінхедів — «Тільки сильні можуть жити». Отже, потрібно бути сильним, і не тільки тілом, але й духом |
Мінусів набагато більше. Свою ідею вони сприймають надто буквально. Скінхеди здатні до безглуздої агресії щодо інших людей. Вони здатні убити «чужого» |
|
Панки |
Плюси виділити неможливо |
Там, де з’являються панки, — бійки, пограбування, насильство з метою наруги над особистістю |
|
Растамани |
Досить спокійна культура і «нешкідлива» для суспільства. Як кажуть: «Чим би дитина не тішилася...» |
По суті, їхнє основне заняття — неробство, така людина навряд чи здатна чогось досягти в соціальному житті |
|
Фріки |
Не виявляють негативного ставлення ні до чого |
Власне, їх свобода є їхнім головним мінусом: вона дає їм все, але безпосередньо на них неможливо вплинути ззовні. Тобто поки що це нешкідливо і весело, але хто знає, у що це трансформується згодом |
|
Графітери |
Походить від італ. «графіті», що спочатку означало «надряпаний» |
|
|
Рольовики |
Лише інтелектуально розвинені люди стають рольовиками. Вони освічені, начитані, інтелігентні і миролюбні |
Є небезпека «загратися» за тим або іншим сценарієм і вже не вийти з ролі. За таких обставин людина просто «випадає» з суспільства |
Запитання
· Які проблеми цікавлять сучасну молодь і як це впливає на її дозвілля?
Метод «Відкритий мікрофон»
1. Які функції виконує система освіти та як вона впливає на процес соціалізації?
2. Причини відходу молоді в андеграунд.
Висновок. Від організації вільного часу залежить процес соціалізації особистості. У вільний час учні спілкуються зі своїми друзями, набувають демократичних навичок комунікації. Забезпечення рівних можливостей для дозвілля молоді — це одне з першочергових завдань держави.
Проблеми молоді полягають у маргінальному статусі молодих людей, і саме молодіжна культура покликана послабити їхнє занепокоєння, побоювання й сумніви. Залежно від молодіжної субкультури, яку обирає молода людина, формується її індивідуальність, визначаються життєві цінності. Завдяки приналежності до певної молодіжної субкультури в підлітків та молоді відбувається підвищення значущості власних цінностей. Тим самим способом вирішується проблема диференціації самооцінки. Зазвичай у членів молодіжної субкультури вона завищена, адже вони відчувають свою перевагу над оточуючими. Будучи учасниками певного молодіжного об’єднання, молоді люди забезпечують свою потребу в неформальному, довірливому спілкуванні, головною метою якого є розуміння й саморозкриття; відкриття свого внутрішнього світу, який може не збігатися із зовнішньою поведінкою.
ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ. НАПИСАТИ ТВІР "ЯКА ВАША РІАЛІЗАЦІЯ В ЖИТТІ" І НАДІСЛАТИ МЕНІ В ОСОБИСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ
20.08
Лекція ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ І ПРАВА ЛЮДИНИ. ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ. ЛЮДИНА І ДЕРЖАВА
Гра «Маска»
· Візьміть люстерка, погляньте на свої обличчя, відтворіть свій настрій.
Метод «Коло думок»
· Кожен знає, що він — людина, але чи знає напевне, хто така людина? Це питання, розв’язати яке людська думка прагне з початку свого існування, але відповіді досі не знайдено. Чому так?
Висновок. Нова Україна, яка здобула незалежність на зламі століть, проголосила, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються як найвища соціальна цінність.
Кожна людина, природно, має суто специфічний тип особистості, тобто сукупність прикметних рис, психологічних характеристик, які забезпечують відносні послідовність та постійність її відповідних реакцій на навколишнє середовище. Тип особистості можна з певною мірою точності описати шляхом визначення рівня таких властивостей, як самоорганізація, інтелект, незалежність, підготовленість, психологічний такт, комунікабельність, настороженість, владолюбство.
Евристична бесіда
1. Як визначити такі моральні якості, як чесність, порядність, гідність, совість, моральність?
2. Що таке людська гідність?
Метод «Відкритий мікрофон»
· Права людини охороняють від посягань гідність людини. Але що таке людська гідність? Чим вона відрізняється від особистої гідності?
Формування поняття
Гідність — це моральна риса, яка відображає унікальну, неперевершену цінність людини. Від моменту народження кожної людини її гідність є однаковою та «рівною» з гідністю усіх інших людей. Поняття гідності людини пов’язане переважно з цінністю людини та оцінкою її значення і місця в суспільстві та державі. Це може бути повагою високих моральних якостей у самому собі, внутрішня самооцінка суспільного значення, власних здібностей та якостей.
Рольова гра «Актуальне інтерв'ю»
1. Утворити пари , один з яких виступає в ролі кореспондента, а другий — видатної особи (політика, актора, громадського діяча, священика, спортсмена, поета тощо).
2. Кореспонденту провести інтерв’ю з метою визначити, що для його співрозмовника є мораль, людяність, духовність.
Орієнтовні запитання
1. Які риси та якості в людині імпонують йому?
2. Які моральні риси притаманні йому особисто?
Група експертів з числа визначає, чи переконливими були відповіді, чи є суперечливі моменти в інтерв’ю, чи зміг кореспондент та його співрозмовник довести значущість таких рис, як чесність, порядність, гідність.
Бесіда
1. Як співвідносяться поняття «гідність» та «честь»?
2. Що таке совість?
3. Як змінювались поняття «честь» і «гідність» в різні історичні часи?
4. Що таке інтелігентність та порядність?
Висновок. Саме почуття людської гідності спонукало людину вимагати дотримання своїх прав. Саме гідність є джерелом усіх прав. ніхто не може нам дати або відняти гідність. Кожна людина має почуття гордості, особистої честі. нікому не подобається, щоб до нього погано ставилися, пригнічували, глузували, кривдили.
Робота з документом
· Опрацювати статті Конвенції про права дитини, Конституції України та Закону України про охорону дитинства та дати відповіді на запитання.
1. Чим схожі записані права та в чому різняться?
2. Чи порушували ваші права, передбачені статтями Законів?
3. Що б відбулося з людиною, якби її права не були захищені?
Стаття 16 Конвенції про права дитини
Кожна дитина має право на гідне ставлення до своєї особи.
Стаття 10 Закону України про охорону дитинства
Кожній дитині гарантовано право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності.
Стаття 3 Конституції України
Визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки в Україні є найвищою соціальною цінністю.
Стаття 21 Конституції України
Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними і непорушними.
Стаття 52 Конституції України
Діти є рівними у своїх правах незалежно від походження.
«Відкритий мікрофон»
1. Наведіть приклади з власного життя, коли виконувались або порушувались ваші права.
2. Поясніть, чому так сталося.
Дискусія «Чи можна прожити без обов'язків?»
· Підібрати по 5-7 аргументів «за» і «проти» до тверджень:
1) у суспільстві повинні бути лише права;
2) у суспільстві повинні бути тільки обов’язки;
3) у суспільстві повинні бути як права, так і обов’язки.
Морально-етичні виміри духовності передбачають такі чесноти, як совість, гідність, порядність, інтелігентність. Так, якщо честь — це зовнішнє визнання цінності людини і внутрішнє прагнення до нього, то гідність — об’єктивна цінність особи, яка може бути і не пов’язана з її визнанням або усвідомленням. Іншими словами, честь — це те, що людина повинна завойовувати, те, чого вона повинна прагнути; гідність же належить їй по праву народження, тому що вона — людина (людська гідність).
ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
ПРИТЧА
Одного холодного зимового дня стадо дикобразів лежало тісною купою, щоб, зігріваючись разом, не замерзнути. Проте незабаром вони відчули уколи від голок одне одного. Потім, коли потреба зігрітися знову примусила їх притиснутися, вони так само відчули незручність. Так вони метушилися, доки не знайшли найбільш зручну відстань, щоб витримати холод.
Запитання
1. У чому сенс притчі?
2. Чого вона вчить?
3. Якими мають бути стосунки між людьми?
4. Чи завжди вдавалося людям знайти таку «помірну відстань одне від одного», щоб зважати на інтереси кожного?
Метод «Акваріум»
· Уявіть, що ви з друзями опинилися на безлюдному острові і вирішили утворити там нову державу. Складіть перелік з п’яти прав, які, на вашу думку, мали бути гарантованими цією державою.
Бесіда
1. Які проблеми з дотримання прав людини існують у сучасному світі?
2. Чи насправді людина, громадянин, індивід — найважливіша цінність будь-якого суспільства?
Однією з основних проблем, яку має вирішити світове співтовариство, є проблема дотримання прав людини. Шлях людства до нинішнього розуміння прав людини був складним і тривалим.
Робота з картками
1. Заповніть пропуски в тексті, використовуючи слова, наведені в дужках.
Слова можуть повторюватися і їх подано більше, ніж необхідно.
(Життя, право, свобода, необхідність, рівність, закон, правило, уряд)
Слід визнати очевидними такі істини: всі люди створені ... , всі повинні бути ... від народження, всі наділені деякими невідчужуваними ... . Для забезпечення цих ... засновані ... , що здійснюють справедливу владу. Держава встановлює ... , які спрямовані на захист людей і забезпечення загального добробуту.
Висновок. Основні права людини — це певні можливості людини, які необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначені досягнутим рівнем розвитку людства (економічним, духовним, соціальним) і мають бути загальними та рівними для всіх людей. Механізмом захисту прав людини в сучасному світі займається переважно ООН.
Крім цієї універсальної міжнародної організації існують захистом прав людини займаються: Міжнародна організація праці (МОП) та Організація з питань освіти, науки, культури (ЮНЕСКО), які координують власну діяльність з ООН.
Формування понять
Універсальні права — належать усім людям в усіх ситуаціях.
Природні права — належать людям від народження тільки тому, що вони люди.
Невідчужувані права — не можна людину довільно позбавити прав.
Робота з таблицею
· Ознайомтесь з міжнародними документами про права людини (перелік подається) і заповніть таблицю «Класифікація прав людини».
|
Громадянські (особисті) |
Політичні |
Соціальні |
Економічні |
Культурні |
Перелік документів про права і свободи людини
✵ Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.
✵ Пакт про цивільні і політичні права від 19 грудня 1966 р.
✵ Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього від 30 листопад 1973 р.
✵ Конвенція проти катувань та інших нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р.
✵ Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р.
✵ Конституція України від 28 червня 1996 р.
Захист прав людини здійснюють:
✵ суди;
✵ правозахисні організації;
✵ Уповноважений з прав людини;
✵ Європейський суд з прав людини;
✵ Інститут верховного комісара ООН з прав людини і справ біженців.
Формування понять
Права людини — це визнані й гарантовані державою можливості дій (правомочності) людини в описаній, зазначеній у законі сфері.
Свободи людини — сфери, галузі діяльності людини, у які держава не повинна втручатися.
Обов’язки — це заходи суспільно необхідної поведінки людини.
Висновок. Права людини є загальними, невід’ємними і неподільними. Вони повинні бути гарантовані кожному, незалежно від національної приналежності, релігії, статі, віку та здібностей. Закони правової держави повинні гарантувати громадянам ці невід’ємні права, які належать їм від народження.
ЛЮДИНА І ДЕРЖАВА
1. Що таке держава?
2. Які ознаки та функції має держава?
3. Що означає поняття «особа»?
4. Що таке суспільство?
5. Як пов’язані між собою особа та держава?
Відносини держави та фізичної особи зазвичай ґрунтуються на взаємних правах, обов’язках та відповідальності, які конкретизуються в конституції та інших нормативно-правових актах. При цьому слід звернути увагу на те, що в сучасному світі діють міжнародні стандарти в галузі прав людини і держави зобов’язані встановити у своєму внутрішньому законодавстві такий правовий статус людини і громадянина, що відповідає цим стандартам.
Метод «Шкала думок»
1. Чи можна уже в момент народження визначити, що дитина, яка народилась, — людська істота? За якими ознаками?
2. Пригадайте з курсу біології, як латиною називається людська істота.
3. Як називали найдавніших людей, що виокремилися з тваринного світу?
4. Які зміни відбуваються в дитині під час її зростання, які нові риси, вміння в неї з’являються?
5. Чи можливі ці зміни без людського оточення, поза суспільством?
ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ. НАПИСАТИ ТВІР "ЯКІ Б ПРАВА Я Б ХОТІВ(ЛА) ДОДАТИ" І НАДІСЛАТИ МЕНІ В ОСОБИСТІ ПОВІДОМЛЕННЯ
Комментариев нет:
Отправить комментарий